Наслідки великого вторгнення до України для росії не завжди очевидні для пересічної людини. Багато чого залишається за кадром. Тож іноді здається, що російська диктаторська машина не втрачає своєї потужності. Проте це лише ілюзія.
Щоб довести цю тезу, «Військовий кур’єр» зібрав п’ять найбільш важливих для росії поразок цього року. Йдеться насамперед не про військові поразки. Хоча вони також були. Але найголовніших ударів було завдано по «больових точках» Кремля, що впливатиме на боєздатність російської армії найближчими роками.
Цей рік був щедрий на історичні події, які впевнено ведуть росію у «світле майбутнє», в якому вже перебуває Радянський Союз. Причому почався 2023-й дуже пафосно: Гаага видала ордер на арешт Володимира Путіна, що стало унікальною подією в історії Міжнародного кримінального суду.
А закінчується все дуже прозаїчно — «яєчною» кризою. З’ясувалося, що росіяни цінами на продукти переймаються більше, ніж війною, мобілізацією та самим Путіним. І свого «вождя» вони з легкістю готові проміняти на доступну яєчню.
Особиста поразка Путіна
Отже, 2023-й можна визнати роком світової ізоляції росії та її керівництва. У березні МКС видав ордер на арешт Путіна. Його звинувачують у викрадені українських дітей.
Головний прокурор Гаазького трибуналу Карім Хан прокоментував цю подію наступними словами: «Вперше в історії МКС судді вважають за потрібне видати ордер на арешт проти лідера чи високопосадовця країни-постійного члена Ради безпеки ООН, країн, які мають охороняти статут ООН».
Цілком можливо, що наступного року російський диктатор отримає ще один ордер. Цього разу — за використання голоду як зброї. Докази для цього звинувачення вже збираються, про що ми робили окремий матеріал.
Через кримінальне переслідування Путін майже перестав виїжджати за межі росії. За великим рахунком, очільник Кремля може собі дозволити відвідувати лише ті країни, в яких він впевнений у своїй безпеці. Наприклад, до Китаю, Ірану, Білорусі або Північну Корею.
Але навіть до Туреччини та Південної Африки Путін їхати відмовився. До останньої він не поїхав через те, що в ПАР діє Римський статут. Це міжнародний договір, який зобов’язує виконувати рішення МКС.
Фактично цього року Путін став світовим вигнанцем, що є його особистою поразкою як політика, який колись входив до почесного світового клубу «Велика вісімка». Тепер цей «великий стратег» зайнятий тим, що виправдовується перед росіянами за дорогі яйця.
Геополітична поразка росії
Поразка росії у світовій політиці не обмежилася ізоляцією Путіна. Від Москви почали відвертатися навіть її давні сателіти. Найпоказовішим є приклад Вірменії. Країна багато років підтримувала з Кремлем стосунки, які можна назвати більш ніж теплими. Єреван пустив до себе російських військових, розраховуючи на те, що це допоможе йому у протистоянні з Азербайджаном за Нагірний Карабах.
Але росія вірмен зрадила. Тож вірменський уряд почав стрімко відвертатися від Москви у бік Заходу. Все це супроводжувалося гучними заявами. Так, наприклад, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав залежність своєї країни від росії у питаннях безпеки «стратегічною помилкою».
Ще одна показова подія — фактичний вихід Єревану з ОДКБ. Це силовий блок, який створений за ініціативою росії. Кремль його створював на противагу НАТО. Восени Вірменія відкликала з кишенькового альянсу Кремля свого представника Віктора Біягова.
Зараз Вірменія намагається якнайшвидше знайти нових союзників. Головним партнером Єревана має стати Вашингтон. Про це свідчать і спільні вірменсько-американські військові навчання, і візит дружини Пашиняна до Києва в той час, коли там перебував держсекретар США Ентоні Блінкен.
Втім Вірменія — не єдина країна пострадянського простору, яка відвернулася від росії. Цим шляхом йдуть і «молодші брати» росіян із Центральної Азії, про що ми також детально розповідали.
Поразка у космосі
Про цьогорічні «пригоди» росії у космосі можна розповідати дуже довго. Найкомічніша — історія з відправленням на Місяць космічного апарату «Луна-25». Доля цієї космічної станції наочно демонструє рівень всієї сучасної космічної галузі рф. Але, мабуть, найбільш важливою у контексті війни є ситуація з ГЛОНАСС. Це російська система географічного позиціювання, яку російська армія використовує у тому числі для авіаударів по Україні.
На початку року в системі було 25 супутників. З них лише чотири — сучасні. Щоб підтримувати життєздатність проєкту, до 2030 року росії потрібно замінити всі застарілі супутники. Тобто, відправити на орбіту близько 20 апаратів. Але цього року рф спромоглася відправити у космос лише один супутник. Як відзначають експерти, через брак електроніки це максимум, на який здатна «космічна держава».
Також цього року у ГЛОНАСС з’явилися серйозні фінансові проблеми. Через війну Кремль скорочує фінансування навіть стратегічно важливих для нього проєктів. Наприклад, фінансування «виробничо-технічної діяльності» космонавтики впало майже вдесятеро. А програма розвитку космодромів скоротилася на чверть.
Детально про недоліки системи ГЛОНАСС «Військовий кур’єр» розповідав у матеріалі за цим посиланням.
«Ядерна» поразка
Не все гаразд у росіян і з ядерною «дубинкою». Цієї осені Москва провалила випробування ракет-носіїв з ядерними боєголовками. За даними Головного управління розвідки МОУ, на початку листопада в Архангельській області з космодрому «Плесецк» відбувся пуск ракети РС-24 «Ярс», яка є основною у наземній компоненті стратегічних ядерних сил росії.
Ракету було запущено по цілі на полігоні «Кура», що на Камчатці. Але, як запевняє українська розвідка, «Ярс» збилась з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань, які пройшли в жовтні. Тоді Москва проводила випробування балістичної ракети РСМ-56 «Булава». Ракету запускали з підводного ракетного крейсера «Борей».
Серйозні проблеми Кремль також має із важкою ракетою шахтного базування — МБР РС-28 «Сармат». Це один з ключових проєктів в модернізації стратегічних ядерних сил рф. «Сармат» було створено на заміну іншій ракеті – «Воєвода», яку розробляли та виробляли в Україні. Але експерти стверджують, що довести до ладу нову ракету росіянам так і не вдалося. Саме тому росія постійно відкладала приймання на озброєння цих ракет.
Ключову роль у російських проблемах з ракетами-носіями ядерної зброї відіграють міжнародні санкції. Окрім того, ситуація з технічним станом ракет свідчить про неспроможність науково-технічної та промислової баз рф виготовити необхідні компоненти на заміну імпортним.
Чорноморська поразка
Красномовним підтвердженням того, що росія фактично програла битву за Чорне море, є той факт, що Чорноморський флот РФ залишив Крим. Як відзначають експерти, російський флот залишив кримське узбережжя вперше за останні 240 років.
«Жоден кримський порт більше не є безпечним для російських військових кораблів», – сказав у коментарі агенції Bloomberg директор Центру аналізу стратегій і технологій у Москві Руслан Пухов. За його словами, Україна фактично вибила російський флот із Криму.
Загалом за два роки війни Росія втратила не менше 20 суден, включаючи десантні кораблі та підводні човни, випливає з підрахунків Oryx на основі відкритих даних. Останньою великою втратою став десантний корабель «Новочеркаськ», який був знищений крилатою ракетою в порту Феодосії 26 грудня.
Посилити тиск на російський флот у Криму Києву дозволили британські та французькі крилаті ракети Storm Shadow та Scalp. Зокрема, «Новочеркаськ» було підбито саме британською ракетою, уламки якої знайшли в порту.
При цьому найбільшою втратою Росії стало відправлення на дно флагманського ракетного крейсера «Москва» у квітні 2022 року. Його було вражено за допомогою української ракети «Нептун».
Про те, як російський флот тікав із Криму, читайте у нашому матеріалі за посиланням.