Вчора Москва офіційно визнала, що космічна станція “Луна-25”, відправлена росіянами на Місяць, зазнала катастрофи. Станція впала на поверхню супутника Землі та розбилася. “Місячна програма” яку росіяни готували більш ніж 25 років, закінчилася крахом. Росія втратила останній шанс залишитися в клубі великих космічних держав.
Те що сталося з “Луною-25”, було цілком очікуваним і логічним. Кровожерлива політика Кремля та війна розв’язана ним в Україні призвела до того, що «Роскосмос» викинули з усіх європейських космічних програм. Тож російська космонавтика втратила головне джерело своїх прибутків – запуск комерційних супутників.
Єдиний великий проєкт, де сьогодні ще залишилися російські космонавти, це – Міжнародна космічна станція. Але і це тимчасове явище. У найближчому майбутньому і з МКС росія відправиться за крейсером «Москва».
Чому «Луна-25» була так важлива для росії?
Місячна програма стартувала в росії більш ніж чверть століття тому. За розробку та виробництво автономної міжпланетної станції, яка отримала назву «Луна-25», відповідало “НВО Лавочкіна”, в якому, за даними «Військового кур’єра», ще вчора почалися обшуки та арешти.
Апарат мав сісти на місяць 21 серпня. В «Роскосмосі», мабуть, готувалися відкорковувати шампанське, адже на порозі була епохальна подія – перший політ на Місяць в історії сучасної росії. До цього такі польоти москва організовувала лише аж за часів СРСР. Радянська експедиція називалася «Луна-24». У серпні 1976 року станція змогла здійснити м’яку посадку, набрати місячного ґрунту і доставити його на Землю.
А ось у сучасної росії місія пішла не за сценарієм. За декілька днів до планової посадки «Луна-25» зникла з «радарів». Апарат перестав виходити на зв’язок.
До останнього росіяни сподівалися, що «Луна» все ж таки сяде на Місяць, адже це автономний космічний апарат. Проте дива не сталося. Точніше, до супутника Землі станція долетіла. А ось з м’якою посадкою виникли проблеми.
«КА «Луна-25» перейшла на не розраховану орбіту і припинила своє існування в результаті зіткнення з поверхнею Місяця», – так офіційно пояснили те, що сталося, в «Роскосмосі».
«Луна» була проблемним проєктом з самого початку. «Роскосмос» обіцяв запустити станцію ще у 2014 році. Але старт відбувся лише дев’ять років потому. Та й той виявився провальним.
Фіаско місячної місії означає, що в цьому напрямку росія програла конкуренцію Китаю та Індії. Китайці відправили свій космічний апарат на Місяць ще 2020 року. Це був перший політ до супутника Землі за останні 40 років.
«Космічний апарат працює чудово, і комунікація із Землею проходить у штатному режимі», – заявляло тоді Китайське національне космічне управління.
Китай став третьою країною у світі після США та Радянського Союзу, якій вдалося відправити космічну станцію на Місяць. Вдало в цьому напрямку просувається також Індія. Її автономна станція має сісти на Місяць 23 серпня. Модуль під назвою «Вікрам» з місяцеходом «Праг’ян» вже знаходиться на місячній орбіті супутника Землі. Поки що зв’язок зі станцією стабільний. Після можливої м’якої посадки місячного модуля Індія, на відміну від росії, потрапить у клуб «піонерів освоєння Місяця».
Звісно, що теоретично росія може побудувати нову станцію та запустити її знову. Але в умовах санкцій та міжнародної ізоляції навряд чи «Роскосмосу» вдастся знову реалізувати подібний проєкт. Навіть «Луну-25» за більш сприятливих обставин він будував майже 20 років.
Які міжнародні проєкти втратила росія
Провал місячної програми – не єдине лихо для російської космічної галузі. Після нападу на Україну росію викинули з усіх європейських проєктів. Так, у липні минулого року Європейське космічне агентство припинило співпрацю з «Роскосмосом» за проектом ExoMars.
Це була спільна місія Європи та «Роскосмосу» з дослідження Марса. Перший космічний апарат у рамках програми був запущений у 2016 році ракетою-носієм «Протон-М» з космодрому Байконур. У рамках нової частини місії російська платформа «Казачок» мала доставити на Марс європейський марсохід Rosalind Franklin.
Ще один великий космічний проєкт, з якого викинули росію, – це OneWeb. В рамках цього проєкту «Роскосмос» виводив на орбіту супутники, головна функція яких – забезпечувати доступ до інтернету. Тобто, фактично росія допомогала будувати конкурента Starlink Ілона Маска.
Загалом, за даними видання Space, з початку масштабного вторгнення в Україну росія запустила лише один (!) комерційний супутник. Для порівняння: у 2021 році «Роскосмос» запустив 339 супутників для 18 країн. З них 302 комерційних.
Єдиний великий проєкт, в якому поки що лишається росія, – це Міжнародна космічна станція, на якій росіяни працюють разом з американцями. Але й тут присутність російських космонавтів, скоріш за все, тимчасова.
Принаймні в липні минулого року керманич «Роскосмосу» Юрій Борисов заявив, що країна вирішила вийти із проєкту МКС до 2024 року. За його словами, російська влада планує побудувати власну орбітальну станцію.
При цьому, російські ж експерти ставляться до цієї ідеї скептично. Так, за словами Олександра Хохлова, який є членом Федерації космонавтики росії, на будівництво власної орбітальної станції може піти 8-10 років. Але за цей час російська космонавтика може остаточно занепасти.
«Це великий проміжок, за який росія може просто розучитися літати в космос, посилати людей у космос, оскільки необхідно регулярно виробляти обладнання для кораблів, які літають на станцію, щоб фахівці отримували зарплату, не звільнялися і не втрачали своєї кваліфікації», – зазначає Хохлов.
Також у 2023 році почала діяти заборона на запуск супутників в інтересах США на російських ракетах. Всю частку американського ринку, яка належала росії, забрала SpaceX.
В цілому, після масштабного вторгнення в Україну, російська космічна галузь стикнулася з кількома критичними проблемами: тотальна ізоляція з боку міжнародних партнерів, санкції, які унеможливлюють виробництво сучасних космічних систем. Але, крім цього: серйозний виїзд за кордон кваліфікованих інженерів, програмістів та техніків, які не хочуть жити в державі, яка кожної миті може кинути їх помирати під Бахмутом.
Відтак, катастрофа “Луни-25” та російських космічних планів стали цілком прогнозованими. Росія довела, що сьогодні вона може запускати ракети хіба що по цивільних об’єктах в Україні. У великому космосі їй більше робити нічого.