Військова агресія проти України «приземлила» російську космічну галузь. Менш ніж за два роки повномасштабної війни вона втратила два головних джерела для свого існування: комерційні запуски та доступ до західних технологій. Від росії відвертається навіть Казахстан — батьківщина російської космонавтики.
Все це вже призвело до того, що Москва провалила місячну програму та фактично поставила хрест на амбітному проєкті нової ракети-носія «Союз-5». Ба більше: до «чорної діри» прямує російська альтернатива GPS – система географічного позиціювання ГЛОНАСС.
Справи у росіян йдуть настільки кепсько, що жалітися на життя почали навіть керманичі наближені до Кремля. Один з таких — головний «космонавт» росії Юрій Борисов, який займає крісло очільника «Роскосмосу». Днями війн заявив, що через політику «недружніх країн» державна корпорація втратила 80% замовлень. Це близько 180 млрд рублів на рік. Якщо перевести у справжні гроші за теперішнім курсом «дерев’яного», вийде приблизно 2 млрд доларів.
Проте «Роскосмос» не тільки залишився без замовлень. Виявилося, що він не спроможний підтримувати й власні проєкти. Такі, наприклад, як ГЛОНАСС. Це російська національна система географічного позиціювання, яка є альтернативою західній GPS. Саме нею користуються російські військові. У тому числі для ракетних атак по Україні.
Через санкції росіяни втратили доступ до західних технологій та компонентів. І це вдарило по спроможності «космічної держави», запускати власні супутники, які мають підтримувати роботу геолокаційної системи.
ГЛОНАСС лишається без супутників
Супутники, які входять до системи ГЛОНАСС, доживають свої останні роки. Запускати нові заважають санкції. На цей час більша частина супутників угруповання вже застаріли. Інші дуже близькі до цього.
Щоб підтримувати життєздатність системи, до кінця десятиліття потрібно вивести на орбіту 20 нових супутників. Але, за оцінками експертів, через брак електроніки росія здатна виробляти та відправляти в космос лише один-два супутники на рік.
Також є серйозні проблеми й з фінансуванням. Через війну у Кремля все менше лишається грошей на «цивільні» проєкти. Не оминула ця проблема й ГЛОНАСС. Цього року державні витрати на програму «Космічна діяльність росії» почали скорочувати. Наприклад, фінансування «виробничо-технічної діяльності» у космічній галузі впало майже вдесятеро. А програма розвитку космодромів скоротилася на чверть.
Сам «Роскосмос» заробити не може. До війни іноземні клієнти забезпечували до чверті бюджету космічної програми. Але тепер цих грошей немає.
Останній великий комерційний контракт, над яким працював «Роскосмос», був із міжнародною компанією OneWeb – європейським конкурентом супутникового інтернету Starlink Ілона Маска. Контракт передбачав запуск двадцяти ракет «Союз». На початку лютого минулого року «Роскосмос» запустив перші супутники OneWeb. Наступний пуск мав відбутися у березні. Але цьому завадила велика війна, яку розпочала росія. І OneWeb довелося шукати нового партнера. В результаті компанія замовила запуски у SpaceX та в Індії.
Найгірша геолокація у світі
Занепад ГЛОНАСС вдарить по боєздатності російської армії, яка використовує систему для наведення керованих ракет під час обстрілів України. Хоча тут треба відзначити, що російське геопозиціювання й зараз працює не найкращим чином. Через недоліки системи росіяни навіть сучасним видам озброєнь не можуть забезпечити високу точність влучення.
Крейг Робертс з австралійської Школи цивільного та екологічного машинобудування провів дослідження якості чотирьох навігаційних систем: американської GPS, російської ГЛОНАСС, китайської BeiDou та європейської Galileo. Російська розробка посіла останнє місце. У неї найгірша якість наземних станцій і космічних годинників, тому вона дає менш точні координати.
При цьому Збройні сили України користуються американськими кодами, які дають доступ до найточніших «військових» сигналів GPS. Саме тому Силам оборони вдається проводити такі блискучі операції в тилу ворога. Підтверджень цьому безліч. Найбільш актуальне — знищення великого десантного корабля «Новочеркаськ».
«Союз» розвалюється
Не спроможна росія через санкції реалізувати й проєкт нової ракети-носія «Союз-5», а також передбаченого для неї ракетного комплексу «Байтерек» на Байконурі. Тим часом власник космодрому — Казахстан — шукає для своєї космічної програми нових партнерів у Євросоюзі та Туреччині.
«Союз-5» — ракета, яка має виводити вантажі на низьку навколоземну орбіту. Це один із найпривабливіших сегментів «космічного» бізнесу. На цій орбіті, зокрема, розташовуються супутники Starlink.
Терміни запуску ракети неодноразово переносилися. Спочатку очікувалося, що перший «Союз-5» полетить у 2022 році. Тепер початок льотних випробувань заплановано на рік наступний. А введення ракети в комерційну експлуатацію — на 2025-й. Але навіть якщо станеться диво й нові терміни не зірвуться, незрозуміло, що доставлятиме «Союз-5». Бо головна проблема цього проєкту — відсутність замовників. Зараз у світі немає жодного клієнта на ці ракети.
Втім, «Сюз-5» та ГЛОНАСС — далеко не єдині «космічні» жертви західних санкцій. Про те, як росія втрачає статус космічної держави, «Військовий кур’єр» детально розповідав у матеріалі за цим посиланням.