«Нафтова помста»: араби карають Путіна за махінації з «чорним золотом»

Торішня подорож американських дипломатів на Близький Схід виявилася навіть більш вдалою, ніж здавалося на перший погляд. Схоже, що державному секретарю США Ентоні Блінкену під час візиту на Аравійський півострів  вдалося не тільки запобігти широкомасштабній війні в регіоні, але й переконати арабських шейхів, долучитися до «полювання» на російську нафту, що продається в обхід санкційних обмежень. Так Саудівська Аравія та ОАЕ почали серйозно витісняти Москву зі світового ринку «чорного золота».

Втім, у арабів, мабуть, й у самих давно свербіли руки покарати Кремль за нафтові махінації. Російська влада постійно порушувала домовленості з країнами ОПЕК про скорочення видобутку. Справа навіть дійшла до того, що наприкінці минулого року шейхи викликали Путіна до себе «на килим». А тепер, схоже, що арабський світ від розмов перейшов до конкретних дій та почав бити по нафтовій галузі росії — головному джерелу фінансування війни проти України. 

Емірати та Саудівська Аравія підтримують партнерські стосунки з росією навіть після широкомасштабного вторгнення останньої в Україну. Арабські країни стали новою офшорною зоною для російських компаній. Але при цьому шейхи намагаються не псувати відносини із Заходом. Тож у певних питаннях готові йти на компроміси із Вашингтоном та Брюсселем.

Гнучкість своєї політики ОАЕ вже демонстрували наприкінці минулого року. У листопаді араби погодилися обмежити реекспорт до росії критичних товарів, які використовуються у війні з Україною.

Після цього, у грудні, до Аравійського півострова завітав Путін. Кремлівська пропаганда подавала це як велику перемогу російської дипломатії й демонстрацію того, що Москві вдалося уникнути світової ізоляції. Але насправді російський диктатор був змушений їхати на Близький Схід, щоб виправдовуватися перед арабськими шейхами за махінації зі статистикою видобутку нафти.

Проте, задурити голову принцам, так само як росіянам, у Путіна не вийшло. І вони вирішили долучитися до «полювання» американців на російський «тіньовий танкерний флот». Емірати заборонили знаходиться у своїх територіальних водах перевізникам російської нафти, що продається вище «цінової стелі», яку запровадив Захід, — 60 доларів за барель.

Вдарили араби по росії й з іншого флангу: Саудівська Аравія домовилася про постачання нафти до Індії — країни, яку Москва намагалася посадити на свою «нафтову голку». Але, схоже, російський план провалився.

Для Кремля дії арабів — це велика проблема. Адже після того, як «Газпром» перетворився на збиткову компанію, нафта залишилася головним джерелом фінансування війни рф проти України.

Як американці притиснули «тіньовий флот» Путіна

Приймати танкери з російською нафтою відмовляється навіть Індія

Використовувати «тіньовий флот» Москва розпочала на початку минулого року, коли для російської нафти Захід запровадив «цінову стелю». Співпраця з деякими перевізниками дозволяла російським компаніям обходити обмеження та продавати нафту значно дорожче встановлених 60 доларів за барель.

Комічність ситуації полягала у тому, що все це відбувалося, так би мовити, під носом у Європи та США. Вочевидь, останнім набридло спостерігати за «фокусами» Кремля. Тож американці вирішили діяти. Минулого місяця уряд США почав вводити санкції проти компаній, які були викриті у транспортуванні барелів із порушенням «цінової стелі».

Також Вашингтон запитав у 30 країн інформацію приблизно про 100 суден, які підозрюють у транспортуванні російської нафти в обхід цінових обмежень.

Зацікавилася російською нафтою і Європа. Взяти під контроль сумнівні танкери доручили Данії, територіальними водами якої проходить близько 60% всіх морських постачань російської сировини.

Після активізації США та Європи, чекати на результат довго не довелося. Російські нафтові компанії, які займаються експортом через порти Балтійського моря, майже одразу почали жалітися, що не можуть знайти судна для деяких вантажів.

Від роботи з російською нафтою терміново відмовилися три великі грецькі танкерні компанії: Minerva Marine, Thenamaris і TMS Tankers. Загальний флот цих перевізників налічує близько 100 танкерів. Вони здатні перевалювати майже всю експортну російську нафту. Втрата грецьких танкерів боляче вдарила по Москві.

Налякали американські санкції не тільки власників танкерів, але й уряди країн. Так, наприклад, відмовлятися приймати танкери із російською нафтою, почала Індія. Наприклад, у грудні до країни мало зайти судно NS Century, яке регулярно доставляє сировину із росії. Але після того, як США спіймали танкер на нафтових махінаціях, індуси відмовилися його приймати. Подальша доля NS Century невідома. Можливо, йому довелося везти нафту назад до рф.

Цікаво, що для росії збільшення експорту нафти до Індії взагалі закінчилося повним провалом. Індуси купували у росіян «чорне золото» за рупії. Але індійське законодавство забороняє виводити національну валюту за межі країни. Тож, у російських нафтових компаній у банках Індії «зависло» близько 40 млрд доларів, які вони не можуть вивести.

Тепер індуси взагалі вирішили відмовитися від російської нафти на користь сировини із Саудівської Аравії та Африки. За даними західних ЗМІ, два найбільші державні індійські НПЗ — Indian Oil Corp і Bharat Petroleum Corp — вже домовилися про купівлю нафти у саудівської держкорпорації Saudi Aramco.

Причина, чому індуси шукають альтернативу російській нафті, також криється у війні США проти російського «тіньового флоту». У листопаді та грудні індійські НПЗ не змогли отримати щонайменше 6 млн барелів нафти із росії через те, що перевізники опинилися під санкціями. І порти не приймали ці судна.

Наслідки американських санкцій

Головні донори Кремля – “Роснефть” та “Газпром” – залишилися без грошей

Після того, як США завдали удару по «тіньовому флоту» Володимира Путіна, експорт російської нафти різко скоротився. Просіли насамперед постачання до Азії, яка після введення нафтового ембарго Євросоюзу забирає 9 із 10 барелів російського «чорного золота». Обсяги постачань до Індії та Китаю — найбільших покупців російської нафти — впали до найнижчого рівня з кінця серпня.

Джерела Reuters серед нафтотрейдерів зазначають, що після хвилі американських санкцій вартість фрахту судна з портів Балтійського моря до Індії злетіла у два рази. Якщо ще у вересні зафрахтувати танкер можна було за 5 млн доларів, то зараз росіянам доводиться платити вже 10 млн доларів.

Через здорожчання фрахту, російським нафтовим компаніям доводиться знижувати ціни. Наприкінці минулого року ціна російської марки Urals впала нижче за $60 за барель. Це суттєво нижче за рівень цін, на який розраховує російська влада. Адже, у Кремлі готували проєкт державного бюджету на найближчі три роки із розрахунку, що Urals коштуватиме не менше 70 доларів за барель.

За такої ж ціни на нафту розраховувалися й рекордні видатки на російську армію. Але вже очевидно, що запланованих доходів від вуглеводнів Кремль не отримає. Не врятує його й фонд національного добробуту, грошей в якому лишилося вдвічі менше, ніж Путін запланував витрати на війну проти України цього року. З кожним днем Москва все ближче до повного колапсу економіки.