Кремль намагається створювати ілюзії, що росія — це потужна машина, яку не здатні спинити ані економічні санкції, ані сучасна зброя. Весь цей «театр» розрахований на Захід, який має злякатися «незламності» росіян, та сісти з Володимиром Путіним за стіл переговорів.
Втім, фінансові звіти головних «донорів» російського держбюджету — нафтогазових компаній — свідчать про те, що російська економіка у війні зі всім цивілізованим світом зазнає великих втрат. За даними російського ЦБ, цього року виторг «Роснфеті» та «Газпрому» — ключових спонсорів війни проти України — впав майже вдвічі. Тож, більшість експертів сходяться на думці, що вже наступного року на Москву чекає нова фінансова реальність, за якої “надувати щоки” вже не вийде.
Остання показова демонстрація російської «величі» відбулася наприкінці листопада, коли Путін затвердив державний бюджет рф на 2024 рік. Тоді багатьох налякали рекордні видатки на «оборонку»: Кремль планує збільшити військові витратити до 112 млрд доларів. Таких грошей російська армія не бачила з часів Радянського Союзу.
Видатки росії на військову машину дійсно можуть налякати країни Європи, військові бюджети яких набагато скромніші. Проте, виникає логічне питання: а де Кремль візьме такі гроші? Пошукати відповідь можна також в російському бюджеті. І ось тут починається найцікавіше: у дохідній частині документа вказано, що Кремль лише на продажі вуглеводнів планує заробити понад 100 млрд доларів. Тобто Москва може забезпечити армію виключно коштом нафтогазових надходжень. Але це на папері. А насправді?
Нафтодоларів стає все менше
У реальному житті нафтогазові доходи росії тануть, як роса на сонці. Як свідчать свіжі дані російського ЦБ, з початку року виторг найбільших нафтогазових компаній росії впав на 41%. Цікаво й пояснення російського регулятора, причин такого падіння.
«Це сталося через погіршення цінової кон’юнктури та зниження обсягів експорту нафти на тлі посилення санкцій, розбудови логістичних ланцюжків та фінансових потоків», — йдеться у доповіді російського Центробанку.
Тобто доходи «Роснфеті» та «Газпрому» впали у тому числі через санкції. Хоча ЗМІ постійно повідомляють, що росія навчилася обходити санкції, а цінова «стеля» на російську нафту не працює. Однак дослідження російського державного банку свідчить про зворотне.
У доповіді ЦБ рф зазначається, що введення «нафтової стелі» призвело до переорієнтації експортних потоків на Азію та Африку, проте в результаті подорожчала логістика, збільшилися транзакційні витрати, а частина платежів надходить із затримками. Тут треба зазначити, що деякі платежі взагалі не надходять. Йдеться передусім про Індію, яка купує у росіян «чорне золото» за рупії. Але індійське законодавство забороняє виводити національну валюту за межі країни. Тож, у російських нафтових компаній у банках Індії «зависло» близько 40 млрд доларів, які вони не можуть вивести.
Але найбільш слабкою ланкою російської нафтогазової галузі став «Газпром», який втратив європейський ринок. Після відключення постачання більшості клієнтів у ЄС компанія отримала більш ніж 10 млрд доларів чистого збитку і була змушена скоротити видобуток на чверть порівняно з довоєнним періодом.
Схоже, що катастрофічні збитки “Газпрому” пройняли навіть самого кремлівського диктатора. Виступаючи вчора перед послами іноземних країн, Путін заявив, що шкодує про погіршення стосунків з країнами НАТО, а особливо з Німеччиною:
“Для нас дуже «невигідним» є «заморожений стан» відносин з Німеччиною — колись найбільшим клієнтом «Газпрому» та головним торговим партнером росії у ЄС. Торговельний оборот з Німеччиною за останні роки внаслідок погіршення наших відносин та введення санкцій, впав утричі” – почав скиглити російський очільник.
Але, справжні проблеми російського енергетичного сектору, очевидно, лише починаються.
Наступного року буду гірше
Підстав для оптимізму стосовно наступного року у керівництва «Газпрому» та «Роснефті» теж немає. Перший так і не знайшов альтернативу європейському ринку. А друга стрімко втрачає доступ до міжнародного флоту танкерів.
Надією на порятунок для «Газпрому» був проєкт нового газогону до Китаю – «Сила Сибіру – 2». Але на цьому шляху «національне надбання» Путіна спіткала невдача. Минулого тижня Піднебесна офіційно заявила, що не збирається інвестувати гроші у російський газогін. Замість цього Пекін зосередився на партнерстві з Туркменістан. Азійські країни вже домовилися побудувати нову гілку газогону «Туркменістан-Китай». Росіяни намагалися долучитися й до цього проєкту. Але отримали відмову.
До того ж, «Газпром» фактично втратив гроші на європейському проєкті «Північний потік — 2», майбутнє якого під великим питанням, після того, як його підірвали минулого року. Вартість цього проєкту оцінювалася у $9,5 млрд. За оцінками російських можновладців, вже за рік «Газпром» може зіткнутися з рекордними збитками через зниження виторгу та збільшення податкового навантаження.
Не набагато краще справи й у «Роснефті». Певний час компанії вдавалося мінімізувати втрати від санкцій за рахунок «тіньового» флоту. Але минулого місяця ситуація кардинально змінилася. США розпочали полювання на танкерні компанії, які допомагали росії обходити санкції. Чекати на результат довго не прийшлось. Від роботи з російською нафтою одразу ж відмовилися три великі грецькі танкерні компанії — Minerva Marine, Thenamaris і TMS Tankers. Загальний флот цих перевізників налічує близько 100 суден. Вони здатні перевалювати майже всю експортну російську нафту.
Втрата грецьких танкерів боляче вдарить по Москві, адже саме грецькі компанії возили російську нафту навіть після того, як від партнерства з росіянами відмовилися майже все західні перевізники.
Через удар по «тіньовому» Путіна, експорт російської нафти майже одразу різко скоротився. Просіли насамперед постачання до Азії, яка після введення нафтового ембарго Євросоюзу забирає 9 із 10 барелів російського «чорного золота». Обсяги постачань до Індії та Китаю — найбільших покупців російської нафти — впали до найнижчого рівня з кінця серпня.
Зросла й вартість фрахту суден з портів Балтійського моря. Якщо ще у вересні зафрахтувати танкер можна було за 5 млн доларів, то зараз росіянам доводиться платити вже 10 млн доларів. Через це російським нафтовим компаніям доводиться знижувати ціни. Минулого тижня ціна російської марки Urals впала нижче за 60 доларів за барель. Тоді як Кремль рахував свої доходи від нафти у 2024 році, виходячи із ціни 71 долар за барель. Тож вже зараз можна стверджувати, що дохідна частина російського бюджету на наступний рік значно завищена.
Власне, підтверджують це й російські експерти. Так, наприклад, нещодавно російський олігарх Олег Дерипаска заявив, що ситуація з доходами російського бюджету у 2024 році може виглядати «як удар попи об лід». За підрахунками бізнесмена, наступного року держскарбничка рф може недорахуватися приблизно третини запланованих доходів. За таких обставин не про які рекордні витрати на російську армію не може бути й мови. А оборонні витрати, які декларує Кремль, —не більше ніж спроба чергового шантажу Заходу.