Чим ближче Вільнюський саміт НАТО, тим гострішою стає дискусія щодо членства України в Альянсі. Ряд американських ЗМІ навіть розповсюдили інформацію про те, що президент Джо Байден готовий сприяти вступу України до НАТО без плану дій щодо членства (ПДЧ). Після цього американський лідер безпосередньо висловився з даного питання. Що саме сказав Джо Байден? Що це означає для України? Читайте в матеріалі “Військового Кур’єра”
Так відповідає Україна стандартам НАТО чи ні?
Відповідаючи на питання журналістів про те, чи збирається він полегшити Україні вступ до НАТО, Байден відповів категорично – “ні”. Однак одразу уточнив:
Тому що вони повинні відповідати однаковим стандартам. Тому я не збираюся полегшувати. Я думаю, що вони зробили все, що стосується демонстрації здатності координувати свої дії у військовому плані, але є ціле питання: чи безпечна їхня система? Вона некорумпована? Чи відповідає вона всім стандартам, яким відповідає кожна інша країна в НАТО? Я думаю, що вони будуть. Я думаю, що можуть. Але це не автоматично.
Перш за все, варто звернути увагу на те, що американський лідер визнав відповідність Україні стандартам НАТО у військовому плані. Очевидно, що при цьому незрозуміло, які саме стандарти мав на увазі Байден. Однак можна припустити, що йдеться про здатність України робити військовий внесок у колективну оборону Альянсу. По суті, це квінтесенція існування самого НАТО, як військово-політичного союзу. Тому публічне визнання з боку США військової спроможності України в контексті членства в НАТО – це важлива заява.
Однак при цьому Байден висловив сумнів щодо питань “безпеки”, “корупції” та “всіх стандартів”. Тут треба зауважити, що Вашингтон закономірно цікавиться не лише наявним станом справ, а і здатністю підтримувати його у довгостроковій перспективі. Тобто, недостатньо лише мати боєздатній збройні сили під час відбиття широкомасштабної агресії рф. Їх потрібно мати боєздатними завжди.
Відповідно, Байден висловив занепокоєння, що корупція може стати одним із чинників нестабільності української демократії, а отже – і системи Збройних Сил України.
Використання словесної конструкції “всі стандарти” лише підкреслює факт того, що у США бажають ґрунтовних і системних змін в Україні. Це стосується і економічного укладу, і верховенства права, і екологічної відповідальності тощо.
Що це означає для України?
Байден насправді не сказав нічого нового – всім стандартам НАТО Україна наразі не відповідає. З іншого боку – не існує жодного документу, який містив би чіткий перелік вимог, критеріїв чи вже згаданих стандартів, яким має відповідати країна для вступу до Альянсу.
Власне для цього на Вашингтонському саміті 1999 року і з’явилася така процедура як План дій щодо членства (Membership Action Plan). ПДЧ, як окрема процедура чи навіть статус, покликаний конкретизувати статтю 10 Північноатлантичного договору (розширення НАТО) для ряду європейських пострадянських і постсоціалістичних країн, котрі прагнули долучитися до Альянсу.
ПДЧ – це по суті індивідуалізований список завдань, які країна має виконати/реалізувати для того, щоб вступити до НАТО. При цьому варто звернути увагу, що цей список не нав’язується Альянсом в односторонньому порядку, а узгоджується з країною-кандидатом. Тобто така держава де-факто сама собі напрацьовує алгоритм вступу до НАТО після виконання якого ні в кого не виникатиме сумнівів щодо її членства.
Саме тому інформація щодо можливого прийняття України до Альянсу без ПДЧ, як мінімум, є дивною. І де в чому навіть шкідливою. Оскільки завжди може знайтися умовна Угорщина, яка підважуватиме “легітимність” членства України. Тому і слід звернути увагу на останні речення Байдена. Американський лідер прямим текстом визнав, що Україна буде членом НАТО. Слова “Але це не автоматично” означають не лише важливість ПДЧ для України, а й важливість зусиль з боку самої України в даному напрямку. Не у плані дипломатичної активності (тут вже нічого не треба доводити), а у плані вироблення стратегічного бачення свого місця в НАТО. Вашингтон досить довгий час намагається донести Києву, що він має стати однією з найбільших потуг Альянсу (на рівні з Францією чи Туреччиною) з відповідним рівнем відповідальності. А не намагатися заходити в НАТО як деякі інші країни.
У будь-якому разі треба розуміти, що питання членства України в Альянсі вирішиться лише після перемоги над російською федерацією і відновлення територіальної цілісності.
Данило Древницький