Слідом за «рускім» кораблем: російський ВПК йде на дно

У найближчому майбутньому росія може попрощатися зі статусом одного з найбільших експортерів зброї у світі. Попит на продукцію російського ВПК стрімко скорочується, про що свідчить аерокосмічна виставка Dubai Airshow, яка днями пройшла в Об’єднаних Арабських Еміратах і яка є одним з найбільших майданчиків для виробників військової авіатехніки у світі.

Зазвичай з таких виставок російська «оборонка» привозить контракти на мільярди доларів. Цього ж року салон Dubai Airshow закінчився для росіян повним фіаско: «Рособоронекспорт» вперше в історії не уклав жодного контракту. 

Це означає, що росія швидко втрачає свої позиції на світовому ринку озброєнь. Країна, яка колись за експортом зброї ледве не наздогнала США, у найближчі декілька років має всі шанси вилетіти з клубу «збройових баронів».

Провал росії на виставці в Дубаї став наочною ілюстрацією того, що відбувається з російським ВПК на світовому ринку: від російської зброї відмовляються вже давно та послідовно. А війна, яку Кремль розв’язав проти України, лише пришвидшила цей процес.

Останній звіт Стокгольмського інституту вивчення проблем миру (SIPRI) свідчить, що, наприклад, за останні п’ять років — з 2018-го — частка російського озброєння на світовому ринку скоротилася з 22% до 16%. А експорт зброї із росії впав майже на третину.

Звісно, що на експортні можливості російського ВПК вплинула війна в Україні — через великі втрати росія змушена гнати на фронт техніку, яку могла б продати. Але насправді вирок оборонні підприємства рф отримали набагато раніше. А саме тоді, коли Кремль вирішив зробити ставку не на Захід, а на Індію та Китай.

Ставка на авторитарні режими не спрацювала

Президент Венесуели Уго Чавес на заводі «Іжмаш», 2006 рік

Певний час російський ВПК активно нарощував свої позиції на світовому ринку завдяки авторитарним та іноді відверто терористичним режимам. Кремль не бачив проблем у тому, щоб поставляти озброєння таким диктаторам, як президент Венесуели Уго Чавес та його сирійський колега Башар аль-Асад.

Так, наприклад, російської зброї у Сирії різко побільшало з 2010 по 2013 роки, коли всі цивілізовані країни запровадили ембарго на постачання озброєнь Дамаску. Проте часи змінювалися. Сирійська влада згодом вже не мала грошей на зброю.  Так само як і Венесуела, економіка якої у 2014 році обвалилася,

Однак найбільшими покупцями, які тримали російську «оборонку» на плаву, лишалися Індія та Китай. Але й тут росіян спіткала невдача. Влада азійських країн почала стрімко переорієнтовуватися на розвиток власного ВПК. Так, наприклад, нещодавно міністр оборони Індії Раджнат Сінгх заявив, що країна буде скорочувати залежність від російської зброї шляхом власного  виробництва.

В Нью-Делі вже заявили, що планують відмовитися від розрекламованих російських систем протиповітряної оборони. Йдеться про зенітно-ракетний комплекс С400 «Тріумф». Індійський ВПК оголосив національну програму розробки власного зенітно-ракетного комплексу великої дальності, який замінить С400.

Загалом росія скоротила експорт у 8 із 10 своїх основних країн-покупців. За останні п’ять років рф продала  Індії – найбільшому своєму покупцю – приблизно на третину менше озброєнь, а експорт у сім інших країн скоротився в середньому майже на 60%.

Що чекає на російський ВПК

Росія зможе хіба що імітувати виробництво військової техніки

За даними SIPRI, росія лишається другим у світі експортером озброєнь. Але треба враховувати, що звіт Стокгольмського інституту охоплює п’ять років. Тоді як ситуація стрімко змінилася саме за останні два роки. І більш свіжі дані у тому самому звіті SIPRI, свідчать, що за багатьма ключовими позиціями битву за покупця росія вже програла. Наприклад, за обсягом експортних замовлень на літаки рф не лише у 16 ​​разів відстає від США, але також поступається Франції, Південній Кореї, Італії та Китаю.

Не краще справи й з продажами військових кораблів. На цьому ринку Москва вже кратно програє Франції, Китаю, Німеччині та Великій Британії, а також поступається Італії та Південній Кореї. А після того, як українські Сили оборони фактично знешкодили Чорноморський флот рф, попит на російські воєнні кораблі, скоріш за все, впаде ще більше. 

Навіть за постачаннями танків показники росії на третину нижчі, ніж у США, і вдвічі — ніж у Південної Кореї. Що й не дивно. Адже левова частка російських танків знищується в Україні. Тож на продаж за кордон, у росіян танків вже не залишається.

На думку експертів, статус другого у світі експортера зброї росія, скоріш за все, офіційно втратить вже наступного року (по факту, цілком можливо, що вже втратила). Місце росіян посяде Франція, яка за останні п’ять років збільшила «військовий» експорт на 44%, та впритул наблизилася до експортних показників російського ВПК.

А за декілька років росіян може наздогнати навіть Китай, якого ще 10 років тому на мапі світових експортерів озброєнь й видно не було. А тепер один з головних покупців російської зброї перетворюється на повноцінного конкурента. Вочевидь, за таким саме сценарієм розвиватимуться й російські стосунки з Індією, яка вже відверто заявляє про свої плани, позбутися залежності від Москви.

Втрата ринків Індії та Китаю фактично означатиме кінець російського ВПК на міжнародному ринку. Адже зараз ці дві країни купують левову частку російської зброї. А знайти альтернативних покупців росії просто не вдасться. Цивілізований світ остаточно припинив купувати російське озброєння через санкції та банальну «токсичність» Кремля.

До того ж російський ВПК, через ті ж самі санкції, не може продавати зброю за долари, що ще більше звужує коло потенційних покупців. Звісно, що за альтернативну валюту теоретично можуть купувати країни третього світу. Але вони не мають грошей на купівлю серйозних озброєнь. І серйозно на російську військові доходи впливати не в змозі.

Тож Володимира Путіна можна «привітати» з тим, що він вбив чергову потужну галузь своєї країни. Космічна та авіабудівна галузі росії вже пішли за «рускім» воєнним кораблем. Слідом за ними на дно відправляється й російський воєнно-промисловий комплекс.