Україна здобула перемогу у битві за новий «зерновий коридор» в Чорному морі без участі росії. Звісно, що говорити про повну капітуляцію Кремля в чорноморському регіоні зарано. Але Києву вдалося досягнути дуже важливої для країни мети — відновити експорт портами з портів Одещини. При цьому, йдеться не лише про збіжжя та інші продовольчі продукти. Україна також почала відвантажувати металургійну продукцію, яка є не менш важливою для наповнення бюджету.
Про відновлення українського експорту через Чорне море днями заявив віцепрем’єр Олександр Кубраков. За його словами, після виходу росії із зернової угоди, новим коридором, який організувала Україна, пройшли вже 10 кораблів, серед яких вперше були судна не лише з аграрною продукцією, але й з металургійною.
При цьому Кубраков натякнув: якщо Кремль буде втручатися в роботу коридору, Україні є чим відповісти:
«Ми розуміємо, що якісь інциденти можуть відбутися, війна продовжується. … Якщо щось станеться з нашим цивільним судном, ми не будемо про це говорити, але нам є чим відповісти — є військові цілі, є інші цілі, і ворог теж розуміє цю небезпечну грань», — зазначив міністр.
До того ж українська влада створила гарантійний фонд на $500 млн для власників суден на випадок отримання пошкоджень під час перебування в територіальних водах України.
Як Україні вдалося організувати новий коридор без участі росії
Про те, що Україна не збирається принижуватися та вести перемовини з агресором стосовно відновлення «зернової угоди», офіційний Київ заявляв уже давно. Так ще влітку радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав спроби Туреччини, домовитися з росією, принизливими.
Про те, що Україна не збирається повертатися за стіл переговорів з росією, свідчила й активність в українських портах. Невдовзі після припинення «зернової угоди» з Одеського порту було відправлено два торговельні судна. Перше – Joseph Schulte під прапором Гонконгу – прийняла Туреччина. А друге – Primus під прапором Ліберії – успішно пройшло Чорне море і дісталося Мармурового моря.
Тобто, Україна показово демонструвала, що готова торгувати зі світом без згоди росії. Але тоді причини такої поведінки були не зовсім зрозумілими. Проте, зараз «туман» над Чорним морем починає розсіюватися. І стає зрозумілим, що останні гучні, як в переносному, так і прямому сенсі, події в Криму та загалом в чорноморському регіоні, були заплановані вже давно. Саме тому, українська влада поводилася так впевнено.
Ще в серпні в контексті перспектив українського експорту Чорним морем «Військовий кур’єр» припустив, що Київ вирішив розмовляти з Кремлем винятково мовою сили. І, схоже, ця теза цілком підтвердилася. Про це свідчать у тому числі й слова Кубракова, який зазначив, що однією з передумов появи нового коридору стало значне пошкодження російського десантного корабля біля Новоросійська. Йдеться про атаку морських безпілотників на новоросійський порт, яка відбулася на початку серпня.
Звісно, що прямого стосунку до «зернової угоди» ця операція не мала. Але вона продемонструвала Москві, що Україна теж може боляче вдарити по експортному потенціалу росії. А саме по продажах нафти, яку російські компанії переважно експортували через Новоросійськ. Після нападу дронів, обсяги російського нафтового експорту впали до мінімальних показників з початку повномасштабного вторгнення.
За інформацією Reuters, у нафтовиків держави-агресора виникли проблеми зі страховими компаніями, які почали вимагати додаткової плати за «військові ризики», які відтепер діють у Чорноморському регіоні. За даними агентства, страхову премію для нафтових суден у цьому регіоні було збільшено на 20% і тепер вона становить майже $1 млн за танкер.
Безпрецедентні операції українських військових у Криму
Не менш важливими є й вересневі події в Криму. Це, перш за все, удари по Севастопольському судноремонтному заводу, які знищили два російських військових судна: великий десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону». А пізніше Україна фактично знищила штаб російського чорноморського флоту в Севастополі.
Не треба також забувати й про затоплення ракетного крейсера «Москва», звільнення острова Зміїний та встановлення контролю над, так званими, “вишками Бойка”. Все це елементи єдиного плану, завдяки якому новий коридор в Чорному морі став можливим.
Це призвело до того, що росія змушена була передислокувати більшість бойових кораблів із Севастополя до Новоросійська. Як повідомляв «Військовий кур’єр», супутникові знімки свідчать про те, що Севастополь залишили два фрегати класу «Адмірал Григорович», сторожовий корабель, а також усі три боєздатні підводні човни класу «Кіло» (за класифікацією НАТО).
Звісно, наразі говорити про перемогу України на Чорному морі дещо зарано. Але вже можна казати про перехоплення стратегічної ініціативи. Москва втратила можливість диктувати свої умови у цьому регіоні. А Київ зі свого боку поступово повертає до життя головні експортні ворота країни — порти Великої Одеси — через які раніше відвантажувалася левова частка українського збіжжя.