За рішення Володимира Путіна, розпочати велику війну проти України, росія розплачується не тільки сотнями тисяч загиблих солдатів. Країна стрімко втрачає цілі галузі економіки. Одна з них — авіабудування. У проєкти власних цивільних літаків Кремль вклав мільярди рублів. Але санкції продемонстрували, що будувати таку складну техніку рф просто нездатна. Для цього вона не має ані технологій, ані спеціалістів.
Тож тепер росіяни фактично залишаються без цивільної авіації. Використовувати західні літаки вони не можуть: світові перевізники та виробники пішли з російського ринку. А налагодити виробництво власних машин не вдається. Ба більше: росіяни не здатні відновити навіть виробництво радянських моделей. Справи в російському авіабудуванні настільки кепські, що від партнерства з Москвою відмовився і Китай. Вочевидь, Пекін просто не бачить сенсу в кооперації з росіянами, які не мають ані власних технологій, ані доступу до західних.
Росія працювала над виробництвом власних цивільних літаків ще задовго до початку агресії проти України. Це була й кооперація з українським «Антоновим», яка дозволила росіянам налагодити у Воронежі виробництво регіонального пасажирського літака Ан-148. Розробляли росіяни й літак під власним брендом – Sukhoi Superjet 100. Однак, російським він був теж лише за місцем збирання. Бо компоненти для його виробництва використовувалися переважно західні.
Але з початком великої війни доступ до світових технологій росія втратила. Імпортні літаки, які росіяни фактично вкрали у західних компаній, доживають останні роки, а, може, навіть й місяці. Купити нові Москва не може через санкції. Обірвалися й останні зв’язки з «Антоновим». Тож в Кремлі активізували спроби, створити повністю вітчизняний пасажирський літак. Проте, всі старання одне за одним зазнають невдачі.
Російський літак із західних компонентів
Єдиний цивільний літак, який на початок великої війни росія випускала серійно, — регіональний реактивний Sukhoi Superjet 100. За великим рахунком, це російська альтернатива українському Ан-148.
До 2014-го — початку агресії проти України — російське підприємство «Сухой» випускало щороку близько 40 таких літаків. Саме на нього Кремль зробив ставку, коли зібрався перейти на вітчизняну авіацію. Але проблема полягає в тому, що Superjet 100 майже повністю зроблений з імпортних компонентів. І в те, що виробництво цих компонентів вдасться локалізувати, не вірять навіть російські експерти.
За різними оцінками, обсяг іноземних деталей та компонентів у «Суперджеті» становить від 70% до 90%. Тобто, фактично це іноземний літак у російській обгортці. При цьому експерти відзначають, що саме з «вітчизняних» літаків почалася активна канібалізація в російській авіації. Річ у тому, що «Суперджети» не є масовими літаками. Фактично це продукт, яким користуються переважно в росії. Тому дістати для них компоненти набагато складніше, ніж для іноземних бортів. Саме тому, як стверджують російські експерти, «Сухі» приземляються назавжди набагато частіше, ніж Airbus та Boeing. Тому що для іноземних моделей є альтернативні постачальники деталей, а для «Суперджетів» – ні.
Перший повністю вітчизняний Sukhoi Superjet 100 російська влада обіцяла зробити до кінця цього року. Але жодних новин про те, що він хоча б готується, немає. І можна сказати з упевненістю: і не буде. Розробити для «Суперджетів» плати та блоки управління в сьогоднішніх умовах росія просто нездатна. У країни немає хоча б одиничного сертифікованого екземпляра бортової системи проти зіткнень у повітрі. І це лише один приклад критично важливої для безпеки польотів системи.
Показова також доля мексиканської авіакомпанії Interjet, яка купила у росії 22 літаки Superjet 100. Влітку стало відомо, що вона розпродає всі ці літаки по запчастинах, адже немає змоги їх обслуговувати. А найцікавіше, що росія через санкції не може купити навіть вживані мексиканські деталі для своїх повітряних суден.
Ще одна показова новина — звернення російських авіакомпаній до влади з проханням, подовжити ресурс літаків Ан-24, яким вже по 50 років. А саме для заміни Ан-24 й готувався Superjet 100. Тобто, авіаперевізники рф не вірять в те, що старим літакам з’явиться вітчизняна альтернатива.
Воскресіння радянського літака
Не мають успіху і спроби росії, відродити радянський проєкт регіонального літака Ил-114. Цю машину розробляли ще 40 років тому. Але у масове виробництво вона так і не пішла. Хоча невелика кількість цих бортів літає досі.
Проте, виявилося, що відновити будівництво Ил-114, який було створено ще у росії радянській, для росії сучасної – непосильна задача. Проблема полягає у тому, що, по-перше, російські підприємства не мають досвіду серійного виробництва Ил-114. Єдина країна, яка випускала цей літак, це – Узбекистан. Але й там його виробництво згорнули ще 10 років тому.
Друга, й найбільша проблема для Ил-114, літак оснащувався американським двигуном Pratt & Whitney та авіонікою Collins Aerospace. Замовити ці компоненти через санкції росія не може. А зі створенням вітчизняних аналогів виникли проблеми. Власне, мотор, який розробили російські підприємства, чомусь іноді займається. Саме з цим двигуном декілька років тому розбився військово-транспортний Ил-112В. Тож виробництво Ил-114 довелося відкласти на невизначений термін.
Відтак, питання, чим планує росія заміняти американську авіоніку та інше високотехнологічне обладнання, залишається відкритим.
Китай викинув росію зі спільного проєкту
Закінчилася провалом й спроба росії, домовитися з Китаєм про створення першого із радянських часів спільного широкофюзеляжного літака. Піднебесна остаточно виключила росіян із проєкту лайнера CR929, над яким партнери працювали з 2017 року.
Китайський розробник літака – корпорація COMAC – припинив згадувати росію як країну, яка бере участь у цьому проєкті. Тепер Пекін просуває літак винятково як китайську розробку.
Наприклад, влітку на авіасалоні в Ле-Бурже літак був представлений як власна китайська розробка, хоча навіть абревіатура лайнера CR мала символізувати країни-учасниці проєкту: C — China та R — Russia. Але тепер R виключили з назви літака, і COMAC просуває його як C929.
Цікаво, що фактично Китай викинув росію зі спільного проєкту одразу після початку великої війни та запровадження санкцій західними країнами. Пекін, звісно, до цих санкцій не доєднався, але вирішив відмовитися від усіх російських напрацювань у CR929 та замінити їх саме західними.
Зокрема, замість російських шасі Піднебесна наполягала на використанні німецьких та американських вузлів. А до розробки двигуна вирішили залучити Rolls-Royce і General Electric. Напевно, китайці теж зробили висновки після займання нового російського двигуна на Ан-112.
Позиція Китаю наочно демонструє, що російська авіабудівна галузь нездатна будувати сучасні літаки, що не й дивно. Адже сьогодні жодна з країн світу — ані США, ані Франція чи Німеччина — не випускають літаки самостійно. А розробити власний літак в умовах світової ізоляції — задача взагалі нереальна. То ж доведеться росіянам літати на стареньких Ан-24 та розбирати на запчастини ще вцілілі крадені Boeing та Airbus.