Чи потрібна Україні нова «зернова угода»?

Відмова росії від «зернової угоди» не стала трагедією для України. За останній час Київ зміг диверсифікувати шляхи для експорту збіжжя. І хоча Чорне море лишається важливим для вітчизняної торгівлі, українська влада, схоже, не збирається повертатися за стіл переговорів з окупантами.

Україна знайшла нові шляхи для експорту зерна, і не збирається більше домовлятися з росією. Принаймні, таке враження складається зараз, зважаючи на останні події у Чорноморському регіоні. Після того, як «зернова угода» з агресором перестала діяти, з українських портів вийшли вже два торговельні судна.

До того ж, не схоже, щоб Україна домагалася нових переговорів з росіянами стосовно коридору для експорту збіжжя та іншої продукції українських аграріїв. Навпаки, в Офісі українського президента навіть присоромили главу Туреччини Реджепа Ердогана, який днями збирається зустрітися з Володимиром Путіним, щоб домовитися про новий коридор.

Чому Україна не поспішає повертатися до «зернової угоди»?

З українських портів почали виходити кораблі

Зараз найбільш зацікавленою в зерновій угоді виглядає саме Туреччина. Її президент намагається будь-що зустрітися з Путіним. Цього місяця зустріч мала відбутися в Анкарі. Але кремлівський  диктатор не відважився на закордонний візит. Тож, Ердоган вирішив на початку вересня летіти до росії. За даними ЗМІ, темою зустрічі буде передусім, відновлення “зернової угоди”.

На цю новину вже встигла відреагувати українська влада. Днями радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав спроби Туреччини, домовитися з росією, принизливими.

«Чому ви принижуєтеся постійно перед росією? Після цього ви хочете виглядати суб’єктними? Про що ви хочете домовитися з Путіним? Ви хочете домовитися з людиною, яка вас принижує, щоб вона вас не принижувала?», — обурювався Подоляк.

Він нагадав, що у «зерновій угоді» ООН виступила замовником великої кількості зерна, яке має поставити Україна. Туреччина ж визначена ключовою країною чорноморської акваторії, яка має забезпечити отримання цієї продукції через свої порти. Тому він не бачить сенсу, щоб Анкара постійно намагалась вмовити Путіна продовжити дію «зернової угоди».

Про те, що Україна не збирається повертатися за стіл переговорів з росією, свідчить і активність в українських портах. Після припинення «зернової угоди» з Одеського порту було відправлено вже два торговельні судна. Перше — Joseph Schulte під прапором Гонконгу — прийняла Туреччина. А друге — Primus під прапором Ліберії — на момент підготовки матеріалу, за даними ресурсу MarineTraffic, успішно пройшло Чорне море і знаходилося в Мармуровому морі.

Тобто Україна демонструє, що готова торгувати зі світом через Чорне море без згоди росії. Причин, чому українська влада зайняла таку жорстку позицію, може бути декілька.

Перша — військово-політичне керівництво України остаточно вирішило, розмовляти з Кремлем виключно мовою сили. І в цьому контексті важливо згадати атаку українських дронів. На початку серпня морські безпілотники атакували новоросійський порт. Саме цей порт росія переважно використовує для експорту нафти.

Після української атаки російська влада запевняла, що експорт нафти через цей порт  суттєво не змінив. Але статистика перевезень нафти у Чорному морі каже про зворотне. За даними агенції Bloomberg, за тиждень – з 14 по 20 серпня – з Новоросійська вийшов лише один танкер. А обсяги експорту впали до мінімальних показників з початку повномасштабного вторгнення.

За інформацією Reuters, у нафтовиків виникли проблеми зі страховими компаніями, які почали вимагати додаткової плати за «військові ризики», які відтепер діють у Чорноморському регіоні. За даними агентства, страхову премію для нафтових суден у цьому регіоні було збільшено на 20% і тепер вона становить майже $1 млн за танкер.

Тож Україна продемонструвала, що теж може влаштовувати морську блокаду російським торговельним кораблям. Як то кажуть, “у цю гру, виявляється, можна грати удвох”.

Інша причина, з якої Україна не хоче йти на «зернові» перемовини з росією, це – альтернативні шляхи експорту, які Київ встиг налагодити для аграріїв після початку великої війни. Потужності залізниці, автотранспорту та дунайських портів за рік суттєво зросли. Якщо у 2022 році трьома шляхами щомісяця вдавалося вивозити лише 2 млн тонн збіжжя, то зараз суходіл та Дунай можуть забезпечити експорт близько 5 млн тонн на місяць.

Чому Чорне море залишається пріоритетним для України?

Україні потрібно експортувати зерно нового вражаю

Після припинення дії «зернової угоди» трагедії для України не сталося. Проте, Чорне море лишається критично важливим для українських експортерів. Ані залізниця, ані Дунай не можуть зрівнятися з морем за обсягами перевезень. Одне морське судно може перевезти у 5-6 разів більше вантажу, ніж річкове.

Великі обсяги експорту дозволяють зменшити вартість логістики. Навіть з простоями у чергах у Босфорі море значно дешевше за Дунайські порти, а тим паче – за автотранспорт чи залізницю.

Проте, українська влада чітко дає зрозуміти, що вона готова торгувати через Чорне море, але без посередництва росії.

«Навіть без рф треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що готові. Якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, то всі готові продовжувати постачання зерна», – заявив президент Володимир Зеленський.

Головним питанням залишається безпека перевізників. Проте, українська влада вже створила гарантійний фонд на $500 млн для власників суден на випадок отримання пошкоджень під час перебування в територіальних водах України.

То ж, фактично, українська сторона робить все, щоб відновити експорт Чорним морем без участі росії. І повертатися до «зернової угоди» з агресором у Києві, скоріш за все, не збираються.