Росія стрімко втрачає статус космічної держави. В круте піке російська космонавтика пішла з початком повномасштабної війни проти України. Хоча, очевидна стагнація галузі почалася ще у 2014 році — з введенням перших санкцій.
Сьогодні Кремль зазнає у космічній сфері поразку за поразкою. Місячну програму, яка розроблялася та рекламувалася багато років, він провалив. Не все гаразд і зі славнозвісною «ядерною дубинкою»: випробування міжконтинентальних носіїв ядерної зброї закінчилися фіаско.
Не краще справи й з цивільними космічними ракетами: для них просто немає роботи — через війну світ відмовився від російських послуг для польотів у космос. Тож не дивно, що ексочільник «Роскосмосу» Дмитро Рогозін пропонував, вдарити космічною ракетою по Києву. Бо росіяни не знають, що з цими ракетами ще робити.
До нападу на Україну росія робила близько 40 пусків космічних ракет на рік. Замовником більшості цих пусків були іноземні компанії. Переважно із США та Європи.
Останній великий комерційний контракт, над яким працював «Роскосмос», був із міжнародною компанією OneWeb – європейським конкурентом супутникового інтернету Starlink Ілона Маска. Контракт передбачав запуск двадцяти ракет «Союз». На початку лютого минулого року «Роскосмос» запустив перші супутники OneWeb. Наступний пуск мав відбутися у березні. Але цьому завадила велика війна, яку розпочала росія. І OneWeb довелося шукати нового партнера. В результаті компанія замовила запуски у SpaceX та в Індії.
Втрата міжнародних контрактів
OneWeb – далеко не єдиний міжнародний контракт, який втратила росія через свою військову агресію проти України. У жовтні стало відомо, що Південна Корея розриває два контракти на запуск своїх супутників російськими ракетами. Корейський супутник дистанційного зондування Землі мав полетіти ще наприкінці 2022 року на російській ракеті «Союз», але після початку війни будь-яка співпраця з боку корейців була припинена. Вже цього року Південна Корея остаточно відмовилася від пуску російською ракетою.
Інший південнокорейський супутник – Arirang 6 – планувався до запуску іншою російською ракетою «Ангара-1.2». Але й вона залишилася без роботи.
Також у липні минулого року Європейське космічне агентство припинило співпрацю з «Роскосмосом» за проектом ExoMars. Це була спільна місія Європи та «Роскосмосу» з дослідження Марса. Перший космічний апарат у рамках програми був запущений у 2016 році ракетою-носієм «Протон-М» з космодрому Байконур. У рамках нової частини місії російська платформа «Казачок» мала доставити на Марс європейський марсохід Rosalind Franklin.
Загалом, за даними видання Space, з початку масштабного вторгнення в Україну росія запустила лише один комерційний супутник. Для порівняння: у 2021 році «Роскосмос» запустив 339 супутників для 18 країн. З них 302 комерційні.
Єдиний великий проєкт, в якому поки що лишається росія, — це Міжнародна космічна станція, на якій росіяни працюють разом з американцями. Але й тут присутність російських космонавтів, скоріш за все, тимчасова. Принаймні в липні минулого року керманич «Роскосмосу» Юрій Борисов заявив, що країна вирішила вийти із проєкту МКС до 2024 року. За його словами, російська влада планує побудувати власну орбітальну станцію.
При цьому, російські ж експерти ставляться до цієї ідеї скептично. Так, за словами Олександра Хохлова, який є членом Федерації космонавтики росії, на будівництво власної орбітальної станції може піти 8-10 років. А за цей час російська космонавтика може остаточно занепасти.
Також у 2023 році почала діяти заборона на запуск супутників в інтересах США на російських ракетах. Всю частку американського ринку, яка належала росії, забрала SpaceX.
Невдалі ядерні випробування
Невдача спіткала не лише комерційні російські космічні програми. А й військове проекти у космосі. Зокрема, нещодавні випробування ракет-носіїв ядерної зброї. За даними Головного управління розвідки МОУ, на початку листопада в Архангельській області з космодрому «Плесецк» відбувся пуск ракети РС-24 «Ярс», яка є основною у наземній компоненті стратегічних ядерних сил росії.
Ракету було запущено по цілі на полігоні «Кура», що на Камчатці. Але, як запевняє українська розвідка, «Ярс» збилась з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань, які пройшли в жовтні. Тоді Москва проводила випробування балістичної ракети РСМ-56 «Булава». Ракету запускали з підводного ракетного крейсера «Борей».
Серйозні проблеми Кремль також має із важкою ракетою шахтного базування — МБР РС-28 «Сармат». Це один з ключових проєктів в модернізації стратегічних ядерних сил рф. «Сармат» було створено на заміну іншій ракеті – «Воєвода», яку розробляли та виробляли в Україні. Але експерти стверджують, що довести до ладу нову ракету росіянам так і не вдалося. Саме тому росія постійно відкладала приймання на озброєння цих ракет.
Ключову роль у російських проблемах з ракетами-носіями ядерної зброї відіграють міжнародні санкції. Окрім того, ситуація з технічним станом ракет свідчить про неспроможність науково-технічної та промислової баз рф виготовити необхідні компоненти на заміну імпортним.
У цьому контексті також треба згадати, що подібні балістичні ракети цілком реально знешкоджувати у космосі. Буквально днями це довів Ізраїль, який вперше в історії збив балістичну ракету поза межами земної атмосфери. Ракета була запущена з Ємену і пролетіла майже 1600 км над Аравійським півостровом на шляху до ізраїльського портового міста Ейлат. Але Ізраїлю вдалося перехопити ракету у космосі за допомогою системи протиракетної оборони Arrow, який вони розробили разом з американцями.
Кінець місячної програми
Не менш епічно закінчилася й місячна програма росії. Чверть століття в країні створювали автономну міжпланетну станцію, яка отримала назву «Луна-25». Апарат мав сісти на місяць 21 серпня. Але за декілька днів до планової посадки станція зникла з «радарів». Апарат перестав виходити на зв’язок.
До останнього росіяни сподівалися, що «Луна» все ж таки сяде на Місяць, адже це автономний космічний апарат. Проте дива не сталося. Точніше, до супутника Землі станція долетіла. А ось з м’якою посадкою виникли проблеми.
«КА «Луна-25» перейшла на не розраховану орбіту і припинила своє існування в результаті зіткнення з поверхнею Місяця», – так офіційно пояснили те, що сталося, в «Роскосмосі».
«Луна» була проблемним проєктом з самого початку. «Роскосмос» обіцяв запустити станцію ще у 2014 році. Але старт відбувся лише дев’ять років потому. Та й той виявився провальним.
Фіаско місячної місії означає, що в цьому напрямку росія програла конкуренцію Китаю та Індії. Китайці відправили свій космічний апарат на Місяць ще 2020 року. Це був перший політ до супутника Землі за останні 40 років. Китай став третьою країною у світі після США та Радянського Союзу, якій вдалося відправити космічну станцію на Місяць.
Вдало в цьому напрямку просувається також Індія. Її автономна станція вдало сіла на Місяць 23 серпня.
Звісно, що теоретично росія може побудувати нову станцію та запустити її знову. Але в умовах санкцій та міжнародної ізоляції навряд чи «Роскосмосу» вдасться знову реалізувати подібний проєкт. Навіть «Луну-25» за більш сприятливих обставин він будував майже 20 років.