Так званий «тіньовий флот», який російські нафтові компанії активно використовували для того, щоб оминати західні обмеження, стрімко зникає за обрієм. Бажання заробляти на російській нафті у багатьох судновласників зникло після того, як США посилили контроль за дотриманням санкцій: американська влада почала перевіряти причетність танкерів до нафтових махінацій росії.
«Виховна» робота, яку Штати провели з власниками суден, вже призвела до того, що об’єми експорту російської нафти рекордно впали за останні чотири місяці. Експерти вважають, що падіння триватиме й надалі. Це врешті решт серйозно вдарить по надходженнях до російського бюджету. Найбільш гостро проблеми з нестачею нафтових грошей Кремль відчує вже наступного року.
Використовувати «тіньовий флот» Москва розпочала на початку цього року, коли для російської нафти Захід запровадив «цінову стелю» – 60 доларів за барель. Співпраця з деякими перевізниками дозволяла російським компаніям обходити це обмеження та продавати нафту значно вище «стелі».
Комічність ситуації полягала у тому, що все це відбувалося, так би мовити, під носом у Європи та США. Вочевидь, останнім набридло спостерігати за тим, як росія нахабно обходить обмеження. Тож американці вирішили діяти. Цього місяця уряд США почав вводити санкції проти компаній, які були викриті у транспортуванні барелів із порушенням «цінової стелі».
Також американці запросили у 30 країн інформацію приблизно про 100 суден, які підозрюють у транспортуванні російської нафти в обхід цінових обмежень.
Зацікавилася російською нафтою і Європа. За задумом ЄС, взяти під контроль сумнівні танкери має Данія, територіальними водами якої проходить близько 60% всіх морських постачань російської сировини. Таким чином в ЄС теж планують боротися з перевізниками, які не дотримуються санкцій проти росії.
Російська нафта лишилася без танкерів
Після активізації США та Європи чекати на результат довго не прийшлось. За даними агенції Reuters, російські нафтові компанії, які займаються експортом через порти Балтійського моря, вже не можуть знайти судна для деяких вантажів.
За словами джерел агентства в судноплавній галузі, від роботи з російською нафтою терміново відмовилися три великі грецькі танкерні компанії — Minerva Marine, Thenamaris і TMS Tankers. Загальний флот цих компаній налічує близько 100 суден. Вони здатні перевалювати майже всю експортну російську нафту.
Втрата грецьких танкерів боляче вдарить по Москві, адже саме грецькі компанії возили російську нафту навіть після того, як від партнерства з росіянами відмовилися майже все західні перевізники.
Налякали американські санкції не тільки власників танкерів, але й уряди цілих країн. Так, наприклад, днями танкер з російською нафтою відмовилася приймати Індія. До країни мало зайти судно NS Century, яке регулярно доставляє сировину із росії до індійських портів. Але після того, як США спіймали NS Century на нафтових махінаціях, індуси відмовилися приймати цей танкер. Його подальша доля поки що невідома. Можливо, йому доведеться везти нафту назад до рф.
Цікаво, що для росії збільшення експорту нафти до Індії взагалі закінчилося повним провалом. Індуси купували у росіян «чорне золото» за рупії. Але індійське законодавство забороняє виводити національну валюту за межі країни. Тож, у російських нафтових компаній у банках Індії «зависло» близько 40 млрд доларів, які вони не можуть вивести. І це б’є не тільки по доходах Кремля від вуглеводнів, а й по економіці росії загалом. Так, наприклад, за даними російського економіста Михайла Задорнова, який колись очолював міністерство фінансів рф, «завислі» в Індії нафтові гроші стали однією з причин послаблення рубля.
Наслідки американських санкцій
Після того, як США завдали удару по «тіньовому флоту» Володимира Путіна, експорт російської нафти різко скоротився. Просіли насамперед постачання до Азії, яка після введення нафтового ембарго Євросоюзу забирає 9 із 10 барелів російського «чорного золота». Обсяги постачань до Індії та Китаю — найбільших покупців російської нафти — впали до найнижчого рівня з кінця серпня.
Джерела Reuters серед нафтотрейдерів зазначають, що після хвилі американських санкцій вартість фрахту судна з портів Балтійського моря до Індії злетіла у два рази. Якщо ще у вересні зафрахтувати танкер можна було за 5 млн доларів, то зараз росіянам доводиться платити вже 10 млн доларів.
Через здорожчення фрахту, російським нафтовим компаніям доводиться знижувати ціни. Минулого тижня ціна російської марки Urals впала нижче за $60 за барель. Це суттєво нижче за рівень цін, на який розраховує російська влада. В Кремлі готували проєкт державного бюджету на найближчі три роки із розрахунку, що Urals коштуватиме не менше 70 доларів за барель.
Дірка в бюджеті
Війна США та Європи з російським «тіньовим флотом» неодмінно призведе до серйозних фінансових проблем Кремля. І масштаб цих проблем поки що навіть важко уявити. Адже навіть махінації із перевізниками, які дозволяли Москві продавати сировину за завищеними цінами, не змогли врятувати російську нафтогазову галузь. Її частка у надходженнях до російського бюджету скоротилася до мінімуму за останні 16 років.
Проблеми з флотом призведуть до подальшого падіння надходжень «нафтодоларів», що в Кремлі мають відчути вже наступного року. Як нещодавно зазначив російський олігарх Олег Дерипаска, ситуація з доходами федерального бюджету росії у 2024 році може виглядати як удар «попи об лід». Мільярдер попередив, що при значному зниженні цін на всі основні експортні товари росії бюджет може недоотримати 10-12 трлн руб. А це близько третини від тих грошей, що запланував отримати Кремль.