Однією з характерних особливостей участі Білорусі у злочиній агресії проти України є відмова деяких сміливців, здебільшого молодих представників білоруського суспільства, погоджуватися з таким станом справ. Як проявляється їх опір, яку користь має для України? Спробуємо розібратися, використовуючі відкриті джерела.
«Рейкова війна» як перший прояв руху опору у Білорусі
Практично з початком повномасштабної агресії Росії проти України, на території Білорусі, звідки російські військовослужбовці також здійснювали наступ на Україну, виник рух опору та протидії намірам Москви. Перш за все, це отримало вияв у диверсіях на білоруській залізниці. Мета таких заходів проста – зниження логістичних спроможностей залізниці з перекидання військової техніки, боєприпасів та запчастин, а також особового складу ЗС РФ. Результатом числених диверсій стало повне знищення залізничного сполучення між Білоруссю та Україною. Що унеможливило транспортування російського окупаційного контингенту до північних областей України з території Білорусі.
Активність «рейкової війни» припала на кінець лютого-березеня 2022 року. Режим Олександра Лукашенка розпочав переслідування осіб, причетних до диверсій на білоруській залізниці. Також розгорнулася робота, спрямована на маргіналізацію подібних акцій. Основна мета – унеможливлення їхнього організаційного оформлення та набуття суспільної ваги. При цьому засуджувалися навіть ті особи, які опосередковано висловлювали незгоду з політикою Олександра Лукашенка стосовно потурання російській агресії проти України.
Так 24 червня 2022 року суд у Мінську призначив три роки «домашньої хімії» активісту Марку Бернштейну за внесення змін до статті у Вікіпедії про агресію Росії проти України. 5 липня 2022 року Кіровський районний суд присудив 6,5 років колонії загального режиму студентці Дануті Передні за репост в один із могильовських чатів допису з критикою дій Олександра Лукашенка.
Судові процеси пов’язані з диверсіями на залізниці показово розтягувалися, задля здійснення психологічного впливу на суспільство. 27 грудня 2022 року Гомельський обласний суд ухвалив вироки для трьох «світлогірських партизанів» Дениса Дикуна, Олега Молчанова та Дмитра Равича за за спалення релейної шафи на перегоні Новосади-Борисов. Їм присудили 23, 21 та 22 роки ув’язнення відповідно. 9 січня 2023 року було засуджено до 13 років колонії особливого режиму Віталія Мельника, під час затримання наприкінці березня білоруські правоохоронці прострелили йому коліна.
Рух «Узяў» – приклад дієвої організації спротиву
Однак, не зважаючи на це, білоруський рух опору не зник. 10 січня 2023 року з’явилася інформація про те, що молоді активісти вивели з ладу один вантажний автомобіль КамАЗ ЗС РФ, пробивши паливний бак. Згодом у матеріалі Telegram-каналу «Баста!» відповідальні за цей вчинок представилися як рух «Узяў».
Активісти зауважили, що використовують таку назву, апелюючи до білоруської ідентичності:
«Літера «ў» відсутня в російському алфавіті, цим ми хочемо показати нашу ідентичність, як вільного народу Білорусі! Саме цю ідентичність синьопалий [одне з іменувань Олександра Лукашенка серед білоруських активістів] і його наставник путін так методично намагаються вбити вже декілька десятиліть підряд. Але ми знаємо свою історію і не дамо її розтоптати та забути!»
Представники руху усвідомлюють, що білоруська влада полюватиме на них та погрожуватиме довгостроковими ув’язненнями і фізичною розправою, однак логіка їхнього вибору на користь боротьби проста:
«… якщо сидіти тихо як миші і нічого не робити, жодним чином не протистояти режиму, то вся ця вакханалія не закінчиться»
Окрім орієнтування на національну ідентичність та організаційну оформленість, особливістю руху «Узяў» є чітка проактивна позиція. Активісти пропонують боротися з окупантами наступними способами:
- фіксувати переміщення військової техніки та поширювати отриману інформацію;
- виводити військову техніку з ладу (пробивати шини та бензобаки, засипати у бензобаки цукор або пісок);
- наносити біло-червоно-білу символіку в громадських місцях;
- відмовляти в будь-якій допомозі російським військовим;
- готувати коктейлі Молотова;
- пригощати російських військових молоком з проносним або водою з таблетками, що знижують артеріальний тиск.
Значення білоруського руху опору для України
Якщо користь «рейкової війни» для України більш, ніж очевидна, то виникнення руху «Узяў» та аналогічних організацій може здатися справою малоефективною. Однак такі соціальні процеси у Білорусі мають неабияке значення і в перспективі можуть серйозно допомогти Україні. Перш за все, не варто забувати, що режим Олександра Лукашенка свідомо працює на формування ворожого ставлення білорусів до українців. Поява таких рухів як «Узяў» дозволяє консолідувати незгодних з подібним станом справ і публічно заявляти про наявність альтернативного бачення ситуації. Власне з цим і бореться режим Олександра Лукашенка.
По-друге, це відтягує ресурси білоруської влади, яка змушена розкручувати маховик насильства, викликаючи обурення серед білорусів. Це сприяє створенню нової бази для руху опору. Середньостатистичний білорус, який не підтримує дії Олександра Лукашенка, заганяється владою у глухий кут, де йому нічого втрачати. Цілком ймовірно, що за такою логікою й виник рух «Узяў».
По-третє, постійні точкові диверсії проти російських окупантів на території Білорусі позбавляють останніх відчуття безпеки, спокою та захищеності. Прикладом цього є наслідок «рейкової війни» – РФ на деякий час взагалі відмовилася від транзитних перевезень білоруською залізницею. Поки Білорусь, порівняно з прилеглими до України областями РФ та тимчасово окупованою територією України, є «тихою гаванню» для російських військовослужбовців. Однак по мірі того, наскільки успішно будуть провадити діяльність такі організації як «Узяў», у перспективі російські окупанти не почуватимуть себе впевнено і у Білорусі. Саме тому не варто недооцінювати білоруський рух опору. Навіть факт того, що, не зважаючи на репресії, в окремих прошарках білоруського суспільства залишається воля до спротиву, є досить красномовним.
Данило Древницький