Росія здає позиції на ринку озброєнь. Країна, яка колись була одним з найбільших експортерів зброї у світі, втрачає свого найбільшого замовника — Індію. Остання стрімко змінює стратегію озброєння свого війська.
Індійська влада вирішила робити ставку на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Звісно, що для цього потрібні партнери, щоб отримати доступ до нових технологій. Але серед цих партнерів Індія не бачить Москву. Все свідчить про те, що в Нью-Делі встигли заручитися підтримкою головного опонента Кремля — США.
Продажі російських озброєнь на світовому ринку почали скорочуватися від самого початку її агресії проти України. Експортні постачання російського ВПК минулого року становили 35% від показників 2013-го — останнього року перед початком російської агресії проти України, коли ще не діяли жодні санкції.
Проте, навіть попри це, росія все одно залишалася другим у світі експортером зброї, поступаючись лише США. Однак, після втрати індійського ринку, світові позиції російського ВПК зміняться докорінно. Адже саме Індія була найбільшим покупцем російської зброї. На країну припадала майже третина російського військового експорту. Навіть Китай купував у росіян значно менше зброї.
Тепер Індія робить ставку на США. Індійський уряд уклав з американськими компаніями мільярдні контракти. Та вже домовляється про спільне виробництво у багатьох напрямках: від безпілотників до бронетранспортерів.
Російська авіація пролітає
Свідчень того, що Індія взяла впевнений курс на відмову від російських озброєнь, більш ніж достатньо. Так, наприклад, нещодавно міністр оборони Індії Раджнат Сінгх заявив, що країна буде скорочувати залежність від російської зброї шляхом власного виробництва. Для цього Індія кооперується із США у галузі авіабудування: для початку індійські військові замовили в Штатах авіаційні двигуни, які згодом випускатимуться на індійських підприємствах.
Ще один показовий «віраж» індійських повітряних сил у бік Штатів — закупівля американських протичовнових літаків. Наприкінці жовтня Індія списала останні радянські Ил-38, котрі були в строю індійської морської авіації майже 50 років.
Загалом флот Індії мав п’ять Ил-38, які були передані від СРСР протягом 1978-1983 років, та у 2000-х роках пройшли програму повної модернізації на потужностях російського ВПК. Але на цьому історія цих літаків у військово-морських силах Індії закінчилася. На заміну Ил-38 країна замовила американські P-8 Poseidon. Всього індійські ВМС отримають 18 «Посейдонів».
Цікаво, що відмовляється Індія і від розрекламованих російських систем протиповітряної оборони. Йдеться про зенітно-ракетний комплекс С400 «Тріумф». Кремль завжди хвалився, що аналогів у світі цьому комплексу немає. Але тепер точно буде. Індійський ВПК оголосив національну програму розробки власного зенітно-ракетного комплексу великої дальності, який замінить С400.
Проєктом займається індійська Організація оборонних досліджень та розробок, а серед оголошених вимог: дальність знищення цілей до 350 км, можливість боротьби з малопомітною авіацією, а також балістичними ракетами.
Тобто, йдеться про створення більш ефективного аналога С400, з яким нову систему прямо й порівнюють. На створення власного далекобійного ЗРК у Індії відводять доволі стислі терміни — перші зразки мають бути вже введені в експлуатацію у 2028-2029 роках. А загальна вартість проєкту оцінена у 2,5 млрд доларів.
Чи залучатиме Індія партнерів до створення власного далекобійного ЗРК, невідомо. Але відповідний досвід у країни вже є. Індія реалізувала спільний з Ізраїлем проєкт з локалізації ЗРК MRSAM. Тобто в Індії вже є успішна та налагоджена співпраця з іншою країною, яка цілком може допомогти у створенні сучасних комплексів ППО.
А, можливо, Індія піде простішим шляхом — розбере російський С400 та зробить свій аналог. Як свого часу зробив Китай, який, закупивши С-300, створив його брата-близнюка HQ-9.
Розширення співпраці із США
Ще один показовий проєкт — локалізація в Індії виробництва сучасних броньовиків. Днями країна домовилася із США, виготовляти колісні бронемашини Stryker. Найпоказовіше у цій співпраці те, що це буде перший приклад, коли виробництво Stryker відбуватиметься поза межами США.
Коли саме американці планують розгортати випуск Stryker на потужностях індійського ВПК, поки невідомо. Але, як зазначають американські військові експерти, цей проєкт є лише маленькою частиною запланованої співпраці між Індією та США.
Країни обговорюють багато проєктів з оборонної співпраці. Наприклад, спільне виробництво реактивних двигунів та безпілотників різних типів, а також ремонт кораблів ВМС США на індійських корабельнях.
Також в червні цього року Індія та США публікували «дорожню карту» оборонної співпраці, де були прописані проєкти у сфері виробництва боєприпасів, систем розвідки та спостереження, систем контролю підводного простору та високошвидкісного зв’язку.
Чому Індія відмовляється від російської зброї
Навряд чи можна стверджувати, що Індія відмовляється від російської зброї через те, що підтримує Україну. Країна демонструє дуже прагматичну політику. І для неї це питання скоріш безпеки та диверсифікації. Індія багато років занадто залежала від російського ВПК. Але після того, як росія розв’язала велику війну проти України, Москва почала постійно зривати виконання своїх зобов’язань. Так, наприклад, росія зірвала постачання запасних частин для індійських реактивних винищувачів Су-30 та МіГ-29, систем С400, куплених Нью-Делі у Москви майже за 5,5 млрд доларів у 2018 році. Під питанням і постачання двох атомних підводних човнів.
Не менш болюче питання для Індії — це зв’язки Кремля з «Хамасом». Після того, як ісламські бойовики напали на Ізраїль, російська риторика змусила багатьох в Індії заговорити про те, що Кремль став на бік тероризму. Для індусів це — надважлива тема, адже країна постійно стикається з ісламістськими терористами у штатах, які межують з Пакистаном.
Сьогодні вже цілком очевидно, що влада Індії робить все, щоб відмежуватися від росії, яку все частіше відносять до нової осі зла, разом з Китаєм та Іраном. Тому Нью-Делі показово робить ставку на Захід. І це стосується не тільки питань ВПК. Індія активно просуває власний транспортний коридор між Азією та Європою. Він конкуруватиме з китайським проєктом «Один пояс — один шлях». І проходитиме повз територію росії. А за безпекові питання в цьому проєкті відповідатимуть знов таки США, які фактично перетворюються на головного партнера Індії.
Що стосується російського ВПК, то на думку експертів, його частка й надалі скорочуватиметься через втрату основних ринків збуту. Індія та Китай переорієнтовуються на власне виробництво. А інших великих покупців в умовах світової ізоляції Кремль просто не знайде.