12 січня 1907 року в Житомирі у сім’ї викладача гімназії Павла Корольова та доньки купця Марії Москаленко народився син Сергій. Через розлучення батьків, змалечку жив у дідуся і бабусі по матері в Ніжині на Чернігівщині. Хлопець мав дуже гарну пам’ять і легко вчився.
Коли мати вийшла за інженера Григорія Баланіна, переїхав з нею до Одеси. Почав займатися у модельному гуртку портового клубу, загорівся бажанням побудувати планер.
У 1922 році Сергій Корольов склав екстерном іспити і вступив до передвипускного класу Першої одеської будпрофшколи. За два роки став студентом механічного факультету Київського політехнічного інституту, де планувалося розпочати підготовку авіаційних інженерів.
Для тих, хто не засвідчив своє пролетарське походження, навчання було платним. Серед таких був і Корольов. Аби мати гроші, він удосвіта розносив газети. Знаходив час і для занять у планерному гуртку.
Влітку 1926 року стало відомо, що відкрити авіаційне відділення у Києві не вдасться. Охочим пов’язати життя з літальними апаратами радили перевестися до Москви. Через це Корольов подався до Вищого технічного училища імені Баумана, де здобував спеціальність літакобудування. Його дипломною роботою стала розробка двомісного літака СК-4. Машину побудували і успішно підняли у повітря.
Ще під час навчання Корольов почав працювати на заводах авіаційної промисловості, став інженером-конструктором. Також закінчив школи планеристів та пілотів-майстрів тривалого польоту. Два роки поспіль брав участь у змаганнях планеристів в Криму. Збирався виконати на планері власної розробки фігуру “петлю Нестерова”, але захворів на тиф. Виконати рекордний політ на апараті Корольова вдалося іншому пілоту.
Через ускладнення від тифу, інженеру-конструктору зробили трепанацію черепа. В січні 1931 року його визнали інвалідом. Попри сильні головні болі, Корольов працював над своїми розробками, зокрема, над реактивними двигунами. Поступово одужував.
Зацікавленість ракетною технікою
Сергій Корольов долучився до Групи вивчення ракетного руху, яка працювала в Москві. Через деякий час очолив її. Отримав приміщення площею 650 м. кв. з необхідним для випробувань обладнанням при Центральному аерогідродинамічному інституті імені Жуковського.
У 1933 році запустив перші ракети на гібридному та рідкому паливі. Після цього очолив відділ крилатих ракет при Центральному аерогідродинамічному інституті імені Жуковського.
Роботу довелося перервати через наклепницьке звинувачення у причетності до антирадянської організації. У вересні 1938 року Корольова відправили на 10 років до виправно-трудових таборів на Колиму.
Авіаконструктор Андрій Туполєв просив, щоб Сергія Корольова перевели до нього у так зване ЦКБ-29 – конструкторське бюро, яке працювало під наглядом НКВД у будівлі, переобладнаній під в’язницю.
Корольов двічі писав до диктатора Йосипа Сталіна з проханням переглянути його справу. У вересні 1940 року конструктора перевели з табору до ЦКБ-29 у Москву.
За кілька років він перевівся до проектного інституту в Казані, де розробляли реактивні двигуни. У липні 1944 року Корольова достроково звільнили і зняли судимість. Після війни призначили головним конструктором балістичних ракет – Р-1, Р-2, Р-5, Р-11.
У серпні 1956 року очолив найбільший в державі ракетний центр – ОКБ-1. Керував створенням першої у світі міжконтинентальної балістичної ракети Р-7. Вона стала основою для ракет-носіїв, що забезпечили розвиток космонавтики. Вже у наступному році запустили перший в історії штучний супутник Землі.
Мізки радянської космонавтики
12 квітня 1961 року відбувся перший космічний політ на кораблі “Восток” Юрія Гагаріна. Через три роки ракетоносій Корольова вивів на орбіту перший багатомісний корабель серії “Восход” з екіпажем на борту.
Конструктор помер у 59 років під час операції. Оперував міністр охорони здоров’я СРСР Борис Петровський. Через зламані на допиті в НКВД щелепи, які неправильно зрослися, вченому не змогли ввести в трахею інтубаційну трубку для штучного дихання.
Британське видання The Guardian у статті, присвяченій 50-річчю запуску першої людини в космос, написало: “Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов”.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.