Сили оборони України почали все частіше бити в саме серце російської економіки — нафтогазові об’єкти. А нещодавня вдала атака на «Усть Луга Ойл» — найбільший у рф термінал з перевалки нафтопродуктів — стала унікальною. Українським безпілотникам вдалося вразити підприємство, що належить близькому другу Володимира Путіна та фактично знаходиться на Балтійському морі — сюди українські дрони ще не долітали.
Про те, що українські військові почали бити у тому числі по об’єктах, від яких залежить економіка росії, експерти заговорили після удару по нафтобазі у Клинцях. Вдала ж атака на портову інфраструктуру, від якої залежить експорт нафтопродуктів, говорить про те, що Україна серйозно підійшла до справи.
Сили оборони вже давно успішно атакують безпілотниками російські тили. Але раніше цілями українських дронів переважно були військові об’єкти. Наприклад, наприкінці серпня дрони-камікадзе вдарили одразу по семи областях рф. Найбільше «подарунків» отримали псковські десантники, які втратили щонайменш чотири важкі військово-транспортні літаки Ил-76. І це була далеко не єдина вдала атака. Про їх стратегічну важливість «Військовий кур’єр» вже розповідав в окремому матеріалі.
Але цього року стратегічне планування українських військових операцій вийшло на новий рівень. Під удар почали потрапляти енергетичні об’єкти, від яких залежить не тільки боєздатність російської армії, а й спроможності Кремля, фінансувати цю армію.
Однією зі стратегічно важливих цілей, яку українські дрони вдало вразили наприкінці минулого тижня, став термінал з перевалки нафтопродуктів «Усть Луга Ойл». Термінал є дуже важливим логістичним об’єктом. До того ж він належить «Новатэку» — компанії близького друга Путіна російського олігарха Геннадія Тимченка.
Чому «Новатэк» такий важливий для Кремля
«Новатэк» спеціалізується на виробництві скрапленого газу та експорті вуглеводнів та нафтопродуктів. Наближеність до Кремля дозволила компанії отримати доступ до величезних покладів блакитного палива. До того ж до широкомасштабного вторгнення рф в Україну у Тимченко не було проблем із залученням західних партнерів, які приносили з собою у спільні проєкти передові технології.
У найближчому майбутньому «Новатэк» мав стати новим «народним надбанням» росії, замінивши на цьому посту «Газпром». Останній зі своєю задачею не впорався. Замість того, щоб заморозити Європу, він перетворився на збитковий бізнес. Причин тому було декілька: втрати європейського ринку та «зрада» з боку Китаю, який відмовився брати участь у будівництві нового, вкрай важливого для Москви, газогону – «Сила Сибіру – 2».
З урахуванням всіх цих «успіхів» аналітики почали говорити про те, що перед «Газпромом» на обрії замаячило банкрутство, про що «Військовий кур’єр» детально розповідав в окремому матеріалі.
Тож «Новатэк» мав врятувати Кремль. Технічний потенціал для цього у компанії був, адже, на відміну від «Газпрому», бізнес Тимченко не прив’язаний до труби, а може відправляти скраплений газ танкерами у будь-яку точку світу. Однак і ця «багатоходівка» російської влади затріщала по швах.
По планах Кремля вдарили санкції то дрони
Перший потужний удар по «Новотэку» зробили США. У листопаді Штати запровадили санкції проти «Арктик СПГ-2». Це величезний проєкт заводу з виробництва скрапленого природного газу в Сибіру. У ньому брали участь інвестори із Європи, Японії та Китаю.
Завод мав виробляти десятки мільярдів кубометрів скрапленого газу на рік. Однак після запровадження санкцій іноземні партнери розбіглися, залишивши «Новотэк» без інвестицій та технологій. А завершити проєкт самотужки компанія Тимченко не в змозі.
За декілька місяців долучилися до американських санкцій й українські Сили оборони: двома дронами-камікадзе вдалося влучити в «Усть Луга Ойл». За даними агенції Argus, це найбільший в росії морський термінал з перевалки нафтопродуктів. І він також належить «Новатэк». Цей термінал дозволяє компанії експортувати нафтопродукти через Балтійське море.
Пожежа була настільки масштабною, що «Новатэк» навіть змушений був зупинити підприємство. Звісно, що згодом експорт нафтопродуктів через «Усть Луга Ойл» відновиться. Але наслідки атаки Тимченко відчуватиме ще довго. І можна з впевненістю сказати, що вони не обмежуватимуться втратою майна, що згоріло. Власники танкерів тепер вимагатимуть додаткової плати за ризики. Ціна фрахту зросте, тож росіянам доведеться робити додаткові знижки, щоб нафтопродукти зберігали конкурентоздатність.
Власне, схожі події відбувалися минулого року, коли Україна морськими дронами серйозно пошкодила великий десантний корабель біля Новоросійська — міста, через яке росія експортує нафту. Після нападу дронів, обсяги експорту впали до мінімальних показників з початку повномасштабного вторгнення.
Тоді західні ЗМІ повідомляли, що у російських нафтовиків виникли проблеми зі страховими компаніями, які почали вимагати додаткової плати за «військові ризики» у Чорноморському регіоні. За даними агенції Reuters, страхову премію для нафтових суден у цьому регіоні було збільшено на 20% і тепер вона становить майже $1 млн за танкер.
Логічно припустити, що ситуація у Балтійському морі розвиватиметься за тим самим сценарієм. Тим більш, що перший глобальний ефект від української атаки вже є: у неділю ЗМІ повідомили, що танкери, які стояли в Усть-Лузі на завантажені, відійшли подалі від порту. А це означає, що Сили оборони зробили для росіян небезпечним не тільки Чорне, але й Балтійське море.