Надія «Газпрому» на те, що Китай стане повноцінною альтернативою Європі, вмерла остаточно. Пекін відмовився брати участь у будівництві «Сили Сибіру – 2». Це проєкт газогону, який був надважливим для Кремля. Нова «труба» дозволила б Москві суттєво збільшити продажі газу в Азію. Та фактично компенсувати втрату європейських споживачів. Але Піднебесна дала зрозуміти, що не збирається рятувати «національне надбання» Володимира Путіна, яке російський диктатор використовує для фінансування війни проти України.
Для «Газпрому» позиція Китаю може стати вбивчою: втративши ринок ЄС, російська газова монополія почала скорочувати видобуток блакитного палива рекордними темпами. А падіння фінансових показників серйозно вдарило по державному бюджету рф. Саме Піднебесна могла б допомогти «Газпрому» врятуватися. Але, схоже, Пекін не збирається повторювати чужих помилок та нарощувати залежність від російських енергоносіїв.
Те, що справи у «Газпрому» кепські, стало зрозуміло ще декілька місяців тому, коли було оприлюднено фінансовий звіт компанії за перше півріччя. За шість місяців прибуток монополії впав у вісім разів. У січні-червні компанія заробила приблизно $3,1 млрд. Тоді як тогорічний показник був на рівні $26 млрд.
Падіння доходів «Газпрому» було прогнозованим. Більшість аналітиків вважали, що росіянам вдасться заробити щонайменш $4 млрд. Проте навіть такі скромні очікування виявилися завищеними. Видання Bloomberg зазначає, що заробіток «Газпрому» впав до мінімального рівня з 2020 року.
Через падіння фінансових показників компанії доводиться витрачати заощадження. За підрахунками російських експертів, щотижня «Газпром» спалює 18 мільярдів рублів. Це приблизно $187 млн. За останні півтора року «грошова подушка» компанії здулася втричі: з $21 млрд, накопичених перед початком війни, до $7 млрд станом на кінець червня. А загальний обсяг боргу монополії сягнув $63 млрд.
Але найцікавіше те, що за основним напрямком своєї діяльності — продаж природного газу — «Газпром» взагалі став збитковим. Врятував компанію від фінансового краху лише нафтовий бізнес (до структури «Газпрому» входить компанія «Газпром нефть»). Збиток газового бізнесу російської компанії у першому півріччі склав $2,65 млрд. За останні 25 років «Газпром» став збитковим лише вдруге. Але точно не в останнє.
Ставка на Китай не спрацювала
Початок великої війни росії проти України очікувано призвів до конфронтації Путіна з Європою. Остання на той момент вже тривалий час сиділа на російській вуглеводній «голці». Європейські країни критично залежали від російських нафти та газу. Тож в Кремлі вкотре вирішили використовувати свої нафтогазові компанії як зброю в перемовинах із Заходом.
«Газпром» почав припиняти постачання газу європейським споживачам, сподіваючись, що Європа «прогнеться» у питаннях, пов’язаних з Україною. Але замість цього європейці почали шукати альтернативних постачальників блакитного палива. В результаті ЄС вдалося позбутися залежності від російського газу. А підтримку України залишити незмінною.
Ще минулого року, за даними статистичної служби «Євростат», росія займала 40% газового ринку Європи. А за перші три місяці цього року її частка скоротилася більш ніж усемеро. Якщо раніше росія прокачувала європейцям до 150 млрд кубометрів газу на рік, то зараз показник впав нижче 20 млрд. І об’єми продовжують зменшуватися.
Повернути втрачені в Європі гроші «Газпром» намагався шляхом збільшення прокачування в Китай. Але й тут компанію спіткала невдача. Цього року Піднебесна обіцяє закупити у росіян 22 млрд кубометрів газу. Це у сім разів менше, ніж до війни імпортував Європейський Союз. До того ж Китай купує російський газ з великим дисконтом.
І ось тепер китайці «продимнамили» росіян з новим газопроводом. В Кремлі розраховували, що збільшать продажі газу в Китай шляхом нового газогону «Сила Сибіру — 2». Проте узгодити проєкт з китайським урядом не вдалося. Замість цього Пекін зосередився на партнерстві з Туркменістан. Партнери вже домовилися побудувати нову гілку газогону «Туркменістан-Китай», у доступі до якого росіянам нещодавно відмовили.
Плюс «Газпром» фактично втратив гроші на європейському проєкті «Північний потік — 2», майбутнє якого під великим питанням, після того, як його підірвали минулого року. Вартість цього проєкту оцінювалася у $9,5 млрд.
Як Китай показує ставлення до росії
Китайське керівництво постійно називає росію своїм партнером. Але вчинки Піднебесної красномовніші за слова. Пекін не тільки поховав проєкт газогону «Сила Сибіру – 2», але й вдарив по російському «чорному золоту». За даними західних ЗМІ, останнім часом Китай з російської нафти переорієнтувався на сировину з Ірану.
Як повідомляє агенція Bloomberg, потоки санкційної іранської нафти до Китаю перебувають на найвищому рівні, щонайменше за останні 10 років. Іранська нафта пропонується зі знижкою 10 доларів за барель і є дешевшою за російську. За оцінками логістичної компанії Kpler, Пекін отримував минулого місяця з Ірану щодня майже 1,5 мільйона барелів сирої нафти.
Не треба також забувати й про територіальні претензії Китаю до росії. Сучасні китайські карти, атласи та шкільні підручники видаються з описом «тимчасово залишених Китаєм» територій, на яких Хабаровськ, Владивосток, Амурська область, Бурятія та Сахалін позначаються китайськими назвами. Наприклад, на картах у підручнику історії для старших класів частина території росії позначена як колишня китайська земля, яка була втрачена через несправедливі угоди з Москвою.
Все це свідчить про те, що в Пекіні не розглядають росію як рівноправного партнера. Фактично зараз китайська влада користується тим, що Кремль опинився у скрутному становищі.