Назріває російський наступ – The Economist

Росія збирає людей і зброю для нового наступу. Вже у січні, але скоріше за все навесні, може розпочатися велика атака з Донбасу, з півдня або навіть з Білорусі. Російські війська будуть прагнути відкинути українські сили і навіть можуть вдатися до другої спроби взяти Київ.

Під час безпрецедентної серії брифінгів за останні два тижні Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний разом із президентом України Володимиром Зеленським та командувачем Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковником Олександром Сирським, попередили, що попереду чекає кілька критичних місяців. «Росіяни готують близько 200 000 свіжих військ, – зазначив генерал Залужний. – Я не сумніваюся, що в них буде ще один похід на Київ». Західні джерела зазначають, що командувач російськими військами в Україні генерал армії Сергій Суровікін завжди розглядав російсько-українську війну як багаторічний конфлікт.

Нині конфлікт зайшов у глухий кут. Протягом місяця майже не було руху вздовж близько 1000 км лінії фронту. Адмірал сер Тоні Радакін, найвищий офіцер Британії, цього тижня заявив, що зараз дефіцит артилерійських снарядів означає, що можливості Росії для наземних операцій швидко зменшуються.

Патова ситуація підживлює значний інтерес до мирних переговорів. Президент Франції Еммануель Макрон, американський лідер Джо Байден і (з дуже різних причин) російський агресор Володимир Путін в останні дні говорили про дипломатичне рішення. Багато хто на Заході приголомшений високими цінами на енергоносії, вітав би мирні переговори. Але українські командуючі стверджують, що це не повинно статися занадто рано, і вони мають рацію.

Якби Україна прагнула зупинити війну, заморозивши оборонні рубежі там, де вони є зараз, росіяни могли б краще підготуватися до наступного нападу. Генерали Путіна наполягають на своїй програмі підготовки та розгортання нових мобілізованих військ і переоснащення промисловості для продовження веденню війни, як зауважують українські командуючі, з виробництвом артилерійських снарядів включно. Заморожування повторить помилку трьох років, які передували вторгненню 24 лютого 2022 року. У той час Путін регулярно розмовляв з лідерами Заходу, які потурали йому, поки він готував свою армію до вторгнення.

Найвищий обов’язок Заходу – забезпечити провал будь-якого російського контрнаступу. Для цього запас зброї повинен збільшуватися, причому швидко. Україна використовує HIMARS, ракетну систему, яку американці постачають з червня, для знищення російських складів з боєприпасами та центрів управління військами. Це дозволило швидко просуватися спочатку на північному сході, а потім на півдні. Але Росія перемістила багато таких цілей за межі досяжності українських батарей HIMARS. Тож Україні потрібні більш потужні боєприпаси, такі як ракети ATACMS, які могли б вражати цілі щонайменше вдвічі далі. І для цієї мети їх потрібно багато, так само як і звичайних боєприпасів, ще потрібна артилерія всіх видів, плюс танки, гелікоптери і багато іншого озброєння.

Україні також потрібна допомога у відбитті російських атак на цивільні системи електропостачання, водопостачання та опалення. Вони спрямовані на руйнування економіки України, а також на підрив бойового духу українських військових на фронті, які хвилюються за свої сім’ї в тилу.

Як пояснює генерал Залужний, в Україні не вистачає запасів боєприпасів для існуючих оборонних систем (переважно ЗРК радянських часів, перепрофільованих для використання проти ракет). Україна також потребує набагато більше і кращої якості протиракетної оборони, скажімо, американських систем Patriot. Але навчання солдат для їхнього використання вимагає часу. Patriot мали доставити ще кілька місяців тому.

Якщо Україна хоче вийти з цього конфлікту як процвітаюча демократія, навіть протиповітряної оборони буде недостатньо, потрібно відвоювати більше територій. Хоча цього року російські війська захопили лише невелику частину чорноморського узбережжя України, це ставить їх досить близько до великих українських портів, що загрожуватиме судноплавству. Окрім обмежених обсягів зерна за угодою ООН, український експорт все ще не досить значний.

Захоплення більшої території також допомагає уникнути замороженого конфлікту, показуючи, що Путін ризикує втратити навіть ті здобутки, які він отримав. Маючи нинішній кордон, Росія володіє сухопутним коридором до Криму і загрожує півдню країни. На противагу цьому, якщо Україна переріже сухопутний коридор до півострову і поверне північне узбережжя Азовського моря, вона зможе говорити з позиції сили, поставивши навіть Крим у зону дії артилерії. Таким чином, в Росії це може дискредитувати думку про те, що Путін може взяти гору, просто розпочавши чергову атаку через кілька років.

Україна, як і раніше, готова йти на жертви за свої вимоги. Зеленський сказав, що «95 або 96% людей бажають деокупації всієї території», відвойовуючи все, що Росія захопила у 2014 році, а також те, що вона забрала цього року. Він стверджує, що західні обіцянки гарантій безпеки є поганою заміною територіальної цілісності його країни. Адже гарантії, запропоновані Україні Америкою та Британією у 1994 році, коли вона отримала у спадок від СРСР ядерну зброю, через 20 років виявилися малодієвими.

Деякі партнери України вважають, що повернення всього є максималістською метою, яку Україні буде важко досягти, не в останню чергу тому, що це місцями означатиме звільнення людей, які не хочуть бути звільненими. Ядерні загрози Путіна є причиною переконатися, що Росія не переможе, але також причиною вимагати, щоб Україна не загрожувала визнаним кордонам Росії. Україна також повинна розуміти, що потік військової та фінансової допомоги залежить від уникнення внутрішніх чвар, які можуть виникнути, і забезпечення стримування довготривалої корупції.

Тим не менш, весь світ, включаючи Росію, виграв би від провалу реваншистської ідеї про те, що Російську імперію можна відтворити. Якщо Україну належним чином підтримають, її командуючі можуть просунутися до узбережжя і, можливо, забрати назад більшу частину того, що Путін захопив з лютого. Чим більше території зможе відвоювати Україна, тим більше шансів на її тривалий успіх.

Переклад з англійської – джерело The Economist

Фото Міноборони України