Бездіяльність Заходу після російської анексії Криму має сумні наслідки: кремлівський досвід переймають інші диктатори світу. Один з них — президент Венесуели Ніколас Мадуро, який зібрався анексувати більшу частину сусідньої країни — Гаяни.
Як і його колега Володимир Путін, Мадуро, щоб «узаконити» свої територіальні претензії, цієї неділі провів відповідний “референдум”, на якому, за офіційними даними, майже всі венесуельці, що взяли участь у голосуванні, підтримали загарбницькі плани свого лідера. При цьому венесуельські «зелені чоловічки» вже знаходяться на території Гаяни. Тож можна сказати, що Мадуро реалізує кримський сценарій наче під копірку.
Венесуела претендує на регіон Гаяни, який називається Ессекібо. Це велика територія. Вона займає дві третини держави. До того ж саме на цих землях знайшли великі поклади нафти, з чим пов’язували відмінні перспективи гаянської економіки, яка, за оцінками американських експертів, у найближчі сім років має збільшитися щонайменш вдвічі.
Проте територіальні претензії Мадуро можуть покласти край сподіванням гаянців на світле майбутнє. Якщо Каракас захопить регіон, на його жителів чекають злидні. Адже в самій Венесуелі зараз не просто економічна криза. Країна знаходиться на межі повного колапсу: влада не в змозі забезпечити своїх громадян медикаментами, їжею та питною водою. Навіть вуглеводні Венесуела — країна з величезними покладами нафти — імпортує.
Порятунок у зовнішній агресії
Гостра економічна, та як наслідок і політична, криза триває у Венесуелі вже не перший рік. За даними Statista, у 2018 році інфляція в країні досягла якихось неймовірних показників – 65 тисяч відсотків! Знецінення національної валюти призвело до фактичної зупинки імпорту. А швидке зростання цін на продукти зробило покупки в супермаркетах доступними лише невеликій кількості жителів країни.
За великим рахунком, більша частка венесуельців є жебраками. І виживає лише завдяки безплатній роздачі їжі, яку забезпечують благодійні організації. У режиму Мадуро на це просто немає грошей. За даними чилійського приватного університету Andrés Bello, 96% домогосподарств у країні регулярно стикаються з нестачею продуктів, 64% населення живе у злиднях.
Жахлива ситуація й з лікарнями. Грошей на медикаменти у людей немає. Та й кваліфікованого персоналу не вистачає. Понад третина дипломованих лікарів залишила країну.
Ба більше: у багатій нафтою Венесуелі дефіцит нафтопродуктів. Щоб заправити автомобіль водіям доводиться стояти в чергах. Така ситуація склалася через те, що нафтогазова галузь країни у занепаді. Вона не здатна самостійно видобувати та переробляти власну нафту: 10 років тому країна видобувала 2,3 млн барелів на добу, нині – лише половину від цього обсягу. Тож доводиться імпортувати пальне та нафту з Ірану.
З такою економікою режим Мадуро опинився на порозі чергових президентських виборів, які мають відбутися вже наступного року. Тож, схоже, щоб підняти свій політичний рейтинг венесуельський диктатор вирішив наслідувати свого кремлівського приятеля та влаштувати анексію території сусідньої держави.
Розрахунок у Мадуро такий самий як і Путіна під час анексії Криму: підняти свій політичний рейтинг, захопивши міжнародно визнаний регіон Гаяни, який левова частка венесуельців вважає «ісконною» територією Венесуели. Про відповідні настрої у суспільстві свідчать результати недільного референдуму: за анексію Ессекібо проголосували 95% респондентів.
Причому фактично Мадуро вже розпочав окупацію: до Ессекібо увійшли венесуельські спецпризначенці, які діють за аналогією з кримськими «зеленими чоловічками». Звісно, що до великої війни в регіоні ще далеко. Але річ у тім, що Гаяна не має потужної армії. Тож венесуельський диктатор цілком може досягти своєї мети, вдаючись виключно до «гібридних» бойових дій.
Якщо операція із захоплення Ессекібо буде вдалою, Мадуро зможе гарантувати собі збереження президентського крісла.
Російський слід
Взаємовідносини Каракасу з росією не обмежуються наслідуванням кремлівської політики. Москва активно підтримує режим Мадуро. Венесуела закуповує російське озброєння. Поки у країни були гроші, саме Венесуела була одним з найбільших покупців російської зброї. Економічна криза змусила венесуельську владу відмовитися від великих військових контрактів. Проте тісні стосунки з російським ВПК Каракас зберігає.
Скоріш за все, використовує Венесуела й російських інструкторів для підготовки власних військових. Так, наприклад, ще 2019 року агенція Reuters повідомляла про те, що російські військові, пов’язані з групою «Вагнер», прибули до Венесуели, щоб відповідати за безпеку режиму Мадуро, легітимність якого після останніх президентських виборів під великим питанням. Невідомо, скільки саме «вагнерівців» може перебувати у країні, але цілком можливо, що вони виконують не тільки функції інструкторів, але також є повноцінними бойовими підрозділами, які, за потреби, братимуть активну участь в анексії територій Гаяни.
Не виключено також, що зараз саме Кремль підштовхує Венесуелу до збройного конфлікту із сусідами. Москва зацікавлена у введенні венесуельської армії до Гаяни, адже остання тісно співпрацює із США. А будь-який новий конфлікт у зоні впливу американців відвертає увагу від України.