Спроби росії суттєво збільшити поставки газу в Китай зазнають невдач. Туркменістан відмовився проганяти російський газ своєю територією. Чому так сталося і чому це вигідно для України? Читайте в матеріалі “Військового Кур’єра”.
Чому туркменістанський газогін важливий для росії?
На перший погляд Туркменістан росії не потрібен. У росіян є газогін “Сила Сибіру”, яким прокачується блакитне паливо до Китаю. Проєктна потужність проводу – 38 млрд м3 на рік. Тоді як минулого року росія експортувала в Китай лише 16 млрд м3.
Тому нарощувати поставки в Пекіну москва теоретично здатна. Однак на практиці з цим виникли певні труднощі. По-перше, російський газогін розрахований на родовища східної частини Сибіру. Освоєння деяких з них лише планується – потрібні десятки мільярдів доларів. Однак це не найголовніше. Для видобутку росіянам бракує доступу до західних технологій та обладнання – санкції зробили свою справу.
По-друге, ситуація залежить від позиції самого Китаю. Останні події свідчать, що він не на боці росії. Йдеться про політику Пекіну щодо нових газогонів.
Тривалий час росія та Китай узгоджували новий трубопровід – “Сила Сибіру – 2” з проєктною потужністю 50 млрд м3 газу на рік. “Газпром” планував почати будівництво газогону у 2024 році. Однак китайці так і не підписали контракт. Тому наразі майбутнє проєкту під великим питанням. Пекін не сказав москві “ні”, але постійно відтерміновує узгодження будівництва.
Інша ознака того, що Китай має інші плани. Він нарощує співпрацю з Туркменістаном, головним конкурентом росії на китайському ринку. Замість “Сили Сибіру – 2” Пекін зосередив увагу на новому газогоні “Лінія D”.
За даними видання Reuters, Китай затягуватиме будівництво газопроводу “Сила Сибіру – 2”, надавши перевагу проєкту центральноазійського трубопроводу для постачання газу з Туркменістану. Пекін вважає газопроводи Центральної Азії ключовою інвестицією у свій енергетичний та геополітичний простір. Цей канал постачання має стратегічну цінність, яка перевершує комерційну. Новий газогін дозволить додатково прокачувати із Туркменістану до Китаю 30 млрд м3 газу щорічно.
Показово й те, що туркменістанський газ, за підрахунками експертів, коштуватиме на 30% дорожче за російський. Однак китайці готові платити більше. Основна мета – зміцнення зв’язків з Центральною Азією в рамках ініціативи “Один пояс – один шлях”. Для Пекіна держави регіону є потенційними ключовими союзниками.
Крім того, після вторгнення рф в Україну, економічні зв’язки між першою і країнами Центральної Азії ослабли. Тому держави регіону шукають нові альтернативні ринки, серед яких найбільшим є Китай.
Чому Туркменістан не пустив росіян?
Туркменістан – найбільший експортер газу до Китаю. За підсумками першого півріччя 2023 року країні вдалося обігнати росію. У січні-червні росія продала Китаю газу на $3,4 млрд, а Туркменістан – більш ніж на $5 млрд доларів.
Блакитне паливо для Китаю туркменістанські компанії експортують через газопровід “Туркменістан – Китай”, який має три гілки. Всі вони були побудовані концерном “Туркменгаз” та китайською нафтогазовою компанією CNPC. Тож ніякого відношення до цього газогону росія немає. Так само, як і Туркменістан не має жодних зобов’язань перед росією по поставках газу в Китай.
Із загального обсягу поставок, що становить 55 млрд м3 на рік, 40 млрд м3 законтрактовані Туркменістаном. Об’єми, що залишаються, забезпечують партнери – Узбекистан та Казахстан.
До цієї схеми й хотіла долучитися росія. Однак в Ашгабаді на зазіхання москви відреагували різко. В МЗС Туркменістану заявили, що джерел газу з інших країн для заповнення квоти не передбачено, і планів щодо розширення складу учасників проєкту газопроводу “Туркменістан – Китай” немає. Реакція туркменістанської сторони цілком зрозуміла. Оскільки для неї росія – головний конкурент на китайському газовому ринку.
До чого тут Україна?
На перший погляд очевидного зв’язку між поставками російського газу в Китай і ситуацією в Україні немає. Однак для Києва вкрай важливо, щоб росіянам не вдалося відновити об’єми продажів енергоносіїв за рахунок переорієнтації з європейського на азійський ринок. Тому що гроші, які москва заробляє на нафті та газі, дозволяють їй продовжувати агресію проти України.
Наразі москві не вдалося знайти альтернативу європейському енергетичному ринку. Цього року Китай закупить 22 млрд м3 російського газу. Це у сім разів менше, ніж до війни імпортував Європейський Союз.
За даними статистичної служби «Євростат», у I кварталі 2022 року росія була найбільшим постачальником природного газу до ЄС. Вона займала майже 40% європейського ринку. Але в січні-березні 2023-го її частка скоротилася більш ніж вдвічі.
В абсолютних цифрах картина має приблизно наступний вигляд: якщо раніше росія прокачувала в Європу приблизно 150 млрд м3 газу щороку, то зараз лише 75 млрд м3. І цей показник знижуватиметься далі. Поновити об’єми за рахунок Китаю не вдається. До того ж Пекін купує російський газ зі значним дисконтом. А це означає, що росія продовжує втрачати гроші, а отже – звужуються її можливості фінансувати свою війну проти України.