У минулі вихідні на Тайвані відбулися президентські вибори. Перемогу одержав представник Демократичної прогресивної партії Лай Цінде. Політик відомий тим, що виступає за незалежність від КНР та зближення з США та Європою. На відміну від свого головного опонента – Хоу Юї, який агітує за зближення з комуністичним Пекіном. Останній свою позицію аргументує в стилі російської п’ятої колони: «інакше Сі нападе».
Але чи справді перемога демократа Цінде призведе до війни Китаю проти Тайваню? Звісно, що сказати щось напевно у такій ситуації не можна. Але є декілька причин припускати, що Сі Цзіньпін все ж таки не наважиться на військову авантюру. По-перше, КНР залежить від острова економічно. По-друге, війна з Тайванем означатиме пряму конфронтацію із США. Та й, врешті решт, Цінде хоч і є прихильником незалежності, але ніяких радикальних кроків не пропонує. То ж, у китайських комуністів немає причин хвилюватися, що Тайвань стане далі від материкового Китаю, ніж він був до цього.
Передвиборча кампанія на Тайвані була дуже бурхливою. Вона проходила в контексті взаємовідносин з Китаєм. Левова частка тайванців підтримують незалежність від КНР. Але з іншого боку, велика кількість мешканців острова виступає за помірковану політику — без «різких рухів», які можуть спровокувати Пекін розпочати війну.
Власне, такої позиції дотримується й Лай Цінде. Так, його цілком можна назвати прозахідним політиком. Він відстоює політичну незалежність від материкового Китаю. Але при цьому новообраний президент тверезо оцінює неприємності, які можуть прийти з іншого берега Тайванської протоки. Тож він фактично виступає за збереження статус-кво, який утворився між Китаєм та Тайванем: де-юре Пекін вважає острів своєю провінцією, де факто Тайвань є незалежною державою зі своїми політичними інститутами.
Китай залякує тайванців
Побоювання тайванців, що Китай може розпочати війну проти острівної країни, цілком виправдані. Пекін систематично погрожує Тайваню зброєю, якщо той проголосить свою незалежність. Про це неодноразово попереджав сам Цзіньпін, риторика якого щодо острова дуже нагадує путінську пропагандистську сакралізацію окупованого Криму.
Сі постійно каже про неминучість возз’єднання з Тайванем. І за його ж словами, «це питання не можна залишати майбутнім поколінням». У новорічному зверненні за два тижні до тайванських виборів Сі сказав, що Тайвань неодмінно возз’єднається з Китаєм. Що натякає на готовність китайської влади до військового вторгнення на острів.
Ще один нюанс на який доводиться зважати — лідери комуністичної партії Китаю відверто ненавидять Цінде. Вони називають його «небезпечним сепаратистом». Та до цього моменту відмовлялися вести переговори з політиком, коли той обіймав посаду віцепрезидента.
Також китайці встигли засудити всі цивілізовані держави, які привітали Лай Цінде із перемогою. Коментуючи результати виборів на острові, Китай заявив, що вони не зупинять «неминучу тенденцію до возз’єднання».
Натомість новий президент Тайваню, який сяде в президентське крісло лише у травні, заявляв, що бачить майбутні відносини з Китаєм братерськими, але планує й надалі зміцнювати оборону острова.
США не залишаться осторонь
На щастя для Тайваню, зміцнювати обороноздатність острова допомагають США. Цікаво, що Штати, як і більшість інших країн світу, офіційно не визнають Тайвань як окрему незалежну державу. Але це не заважає американцям вибудовувати взаємовідносини з островом саме як з повноцінною країною.
В США навіть діє закон «Про взаємовідносини з Тайванем», який зобов’язує американську владу «надавати Тайваню оборонні озброєння» та «підтримувати здатність Сполучених Штатів протистояти будь-якому застосуванню сили або інших форм примусу, які загрожують безпеці, соціальній або економічній системі народу Тайваню».
Мабуть, це головна причина, чому КНР досі не наважилася, повернути острів силою. Збройні сили Пекіну не настільки потужні, щоб вступати у пряму конфронтацію із США. Тим більш, з огляду на останні дані американської розвідки, про які нещодавно розповідав «Військовий кур’єр». З’ясувалося, що масштаби корупції у китайській армії настільки великі, що звели нанівець всі попередні зусилля Сі створити сучасні та потужні збройні сили. Корупційні схеми завдали такої шкоди китайському війську, що американці навіть засумнівалися у здатності КНР вести війну.
Китай залежить від Тайваню
Але річ не тільки у тім, що Пекін не готовий протистояти США у війні за Тайвань. Бойові дії автоматично призведуть до колапсу китайської економіки, яка критично залежить від високорозвиненого виробництва на острові.
Якщо Тайвань опиниться в блокаді або під китайськими бомбами, то китайцям доведеться зупиняти фабрики з виробництва електроніки та автомобільні заводи. Оскільки на відносно маленькому острові випускається 60% всіх мікропроцесорів та 90% просунутих чіпів. До чого призводить дефіцит подібних товарів, ми вже бачили декілька років тому, коли автомобільні гіганти зупиняли заводи по всьому світові.
«Якщо конфлікт перекриє торгівлю, інвестиції та рух робочої сили, то збитки будуть гігантськими. Навіть вище, ніж збитки, яких зазнала росія внаслідок санкцій, введених проти неї через Україну», — зазначав нещодавно у коментарі виданню BBC Скотт Кеннеді, аналітик із CSIS. А з якими наслідками стикається економіка росії через війну проти України, «Військовий кур’єр» вже розповідав докладно.
Відтак, війна позбавить Сі Цзіньпіна надії повернути країну до колишніх темпів зростання добробуту. І на китайській мрії «наздогнати та перегнати Америку» можна буде остаточно ставити хрест.