У Польщі пройшли парламентські вибори. Національна виборча комісія опрацювала вже 100% результатів голосування, яке показало, що до польського Сейму проходять п’ять партій, серед яких є також ультраправі популісти, які займають відверто антиукраїнську позицію та виступають за припинення допомоги українським Силам оборони.
Проте, на щастя, вони набрали мінімум голосів і на політичну повістку в країні не впливатимуть. І вже з впевненістю можна стверджувати, що кардинального розвороту Польщі за прикладом Словаччини точно не буде. Навпаки, все йде до того, що Польща отримає нову владу, яке поверне в країну проєвропейську політику, що поліпшить і відносини з Україною.
Те, що в Польщі пройшли парламентські вибори, — це хороша новина для України з декількох причин. По-перше, тому ще вже позаду передвиборчі кампанії польських політиків, які ледве не призвели до політичної кризи між Україною та Польщею. Тепер можна сподіватися, що продуктивна співпраця між країнами почне відновлюватися. І поляки припинять перешкоджати транзиту українського збіжжя.
Але й не менш важливими для України, та і Європи загалом, є результати самих виборів. Можна вже стверджувати, що праві популісти, які могли покласти край надважливим партнерським стосунком Польщі та України, фактично ці вибори програли. І участь у формуванні уряду та коаліції, скоріш за все, приймати вони не будуть.
Якою буде нова влада в Польщі
Останні вісім років були непростими для Польщі. Багато хто порівнював цю країну з сусідньою Угорщиною Віктора Орбана і попереджав, якщо правим популістам, а це, перш за все правляча партія «Право і справедливість» Ярослава Качинського, вдасться закріпитися при владі ще на один термін, то це остаточно завершить період перетворення Польщі на «орбанську» Угорщину.
Однак ці вибори показали, що багато поляків прагнуть зміни влади. Так, за кількістю голосів вибори до Сейму виграла партія Качинського. Але необхідної кількості голосів, щоб сформувати уряд більшості, у партії немає. До того ж представники ультраправих, які на цих виборах фінішували останніми, вже відмовилися від будь-яких коаліційних перемовин з партією влади.
Фактично поразку правих популістів визнав їхній лідер Качинський. Під час свого виступу вже цієї ночі він пообіцяв, що партія «Право і справедливість» буде захищати свої ідеали, якщо залишиться в опозиції. Таким чином Качинський очевидно визнав, що партія «Право і справедливість» програла парламентські вибори у Польщі.
Тож, як розвиватимуться події у польському парламенті? Звісно, що сформувати свій уряд спробує партія Качинського, яка є формальним переможцем виборів. Але достатньої кількості голосів в Сеймі у неї нема. Після цього ініціатива має перейти до другої за чисельністю фракції. Це «Громадська коаліція», яку очолює добре відомий в Європі політик, колишній прем’єр-міністр Польщі та ексголова Європейської ради, Дональд Туск. У нього в новому парламенті є союзники – «Третій шлях» та партія «Лівиця», які теж пройшли до парламенту і мають всі шанси створити стійку більшість, більш ніж достатню для зміни влади. Для формування більшості в польському парламенті необхідно 231 голос. А у проєвропейських партій разом 248 мандатів. Отже, все йде до того, що саме Туску доведеться формувати новий уряд.
Сам Туск прокоментував результати виборів наступним чином: «Ми здобули демократію, свободу, здобули нашу любу Польщу… Сьогодні я найщасливіша людина на землі. Усе свідчить, що цей результат міг би бути навіть кращим. Але сьогодні ми можемо сказати: це кінець поганим часам! Це кінець “Право і справедливість”».
Як відзначає агентство Bloomberg, результати виборів матимуть позитивний вплив, як на економіку самої Польщі, так і на економічну ситуації в регіону. За даними американської агенції, Польща прагнутиме вивільнити понад 35 мільярдів євро з фондів ЄС, щоб надати поштовх найбільшій економіці Східної Європи.
Крім того, існує перспектива ізоляції угорського Орбана, ще одного популіста, який до цього часу був захищений своїм альянсом з партією «Право і справедливість».
Перезавантаження відносин з Україною
Для України це означатиме, перш за все, відновлення стосунків із Польщею, які останнім часом були далекі від ідеальних. Після початку повномасштабної російської агресії поляки зробили все можливе, щоб їхня країна виглядала одним з найголовніших союзників України у цивілізованому світі. Однак останні місяці передвиборчої кампанії поставили під сумнів величезні досягнення двосторонніх відносин. Насамперед мова йде про експорт та транзит української сільськогосподарської продукції.
Фактично до кризи у відносинах призвела політика польського уряду на чолі з Матеушем Моравецьким, який є одним з лідерів партії «Право та справедливість». Польський уряд відверто нехтував домовленостями з Києвом та Брюсселем. Мова йде про заборону ввезення до Польщі українського збіжжя. Євросоюз анулював цю заборону. Але польський уряд проігнорував це рішення.
Свою позицію Моравецький виправдовував захистом національних інтересів. Хоча насправді це була лише боротьба за електорат ультраправих поглядів, які підтримують такі партії як «Конфедерація», що має відверто антиукраїнську позицію. Однак ставка на ультраправого виборця не зіграла на руку партії Качинського. Лишилася з носом і «Конфедерація», яка пройшла у парламент, але набрала всього 7,16% голосів. І вже оголосила про те, що йде в опозицію. І у формуванні більшості участі приймати не буде.
Сам Моравецький заявив, що готовий брати участь у формуванні уряду. Але його шанси, знову очолити уряд за відсутності монобільшості, можна назвати примарними. Польські ж аналітики взагалі кажуть про політичний крах Моравецького і про те, що Качинський не зробить його вже своїм спадкоємцем.
А ось проєвропейські сили Польщі фактично за останні вісім років вперше отримали шанс повернути країну до проєвропейської політики й налагодити взаємовідносини з України, які не витримали перевірку на зрілість за часів Моравецького.
Для України ж провал правих сил у Польщі переоцінити. Адже це виключає посилання позицій Кремля в Європі, який вже має вплив на Угорщину та Словаччину. Якщо до цієї компанії додалася б Польща — це була б велика проблема для Києва. На щастя, цього не сталося. І Україна зможе розраховувати на Польщу не тільки під час війни, але у часи післявоєнної інтеграції до європейської родини та під час вступу до НАТО.