Днями українські ЗМІ оприлюднили вражаючі цифри — від початку великої війни росія заробила на продажі енергоносіїв 550 млрд євро. А найбільший покупець російських вуглеводнів — начебто Європейський Союз. Той самий, що постійно декларує відмову від палива країни-агресорки. З 24 лютого 2022 року ЄС купив у росіян газу, нафти та вугілля на 180 млрд євро, випередивши Індію та Китай.
Дійсно, на перший погляд, суцільна зрада. Проте у цій статистиці є дуже суттєвий нюанс, який все ж таки не дозволяє записати ЄС до головних спонсорів війни росії проти України. Та й з доходами від продажу вуглеводнів насправді у Кремля не все так добре, як здається.
Джерелом для «зради» став сайт Russia Fossil Tracker, назву якого можна перекласти як «Трекер російських копалин». Це проєкт Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA). Сайт дозволяє в онлайн-режимі слідкувати, скільки заробив Кремль на торгівлі вуглеводнями від початку великої війни проти України. Звісно, що доходи зростають постійно, адже росія продовжує торгувати енергоносіями.
Але робити сенсацію із загальної суми нафтогазових доходів Москви — це відверта маніпуляція. Так само як і називати ЄС — головним імпортером російських енергоносіїв. Щоб зрозуміти це, треба дивитися на цифри в динаміці. Саме так можна побачити, що позиції Кремля на світовому ринку енергоносіїв далекі від тих, що були до масштабного вторгнення в Україну. І справи росії продовжують погіршуватися. Хоч і відбувається це не настільки швидко, як би нам хотілося.
Розбите вікно у Європу
За даними Russia Fossil Tracker, від початку великої війни в Україні Європейський Союз імпортував російських вуглеводнів на 180 мільярдів євро. Це приблизно третина всього російського імпорту енергоносіїв від 24 лютого минулого року. Цифра дійсно вражає. І сумніватися у тому, що вона відповідає дійсності, підстав немає. Адже не є секретом, що довгий час саме ЄС був найбільшим покупцем російських нафти та газу.
Але чи означає це, що ЄС і сьогодні залишається найбільшим спонсором Кремля? Відповідь однозначна — ні. І довести це дуже легко, використовуючи статистику того самого Russia Fossil Tracker.
Отже, за даними сайту-трекера, від початку великої війни й до кінця минулого року — приблизно за 10 місяців — ЄС купив російських вуглеводнів на 153 млрд євро. А цього року приблизно за той самий проміжок часу — на 27,6 млрд євро. Тобто Європа скоротила закупки російського палива у 5,5 раза. І надалі продовжує скорочувати. Таке різке падіння саме цього року пояснюється тим, що європейські санкції проти російської нафти та газу почали діяти лише у 2023-му. Так, введення обмежень зайняло багато часу. Але навряд чи варто шукати й в цьому зраду. Європі був потрібен час, щоб адаптуватися до нових енергетичних реалій.
Зараз 27 країн ЄС разом купують майже в три рази менше російських вуглеводнів, ніж один Китай. І майже вдвічі менше, ніж Індія. А деякі окремі країни Європи взагалі відмовилися від російських енергоносіїв. І це наочно демонструє, як багато зробила влада ЄС на енергетичному фронті, щоб покарати росію за масштабне вторгнення в Україну.
Китай та Індія — не стали порятунком для росії
Хтось може зауважити, що Європа продовжує купувати російські енергоносії через треті країни. Таке дійсно відбувається. Так, наприклад, у вересні німецьке Spiegel повідомило про те, що Німеччина закуповує російську нафту через Індію. За даними видання, за перші сім місяців цього року імпорт нафтопродуктів до Німеччини з Індії збільшився більш ніж у 12 разів.
Але насправді у цьому теж немає «зради». Адже росія на таких «схемах» нічого не заробляє. Річ у тому, що Індія торгує нафтою, яку отримала від росії фактично безкоштовно. Індуси купують у росіян «чорне золото» за рупії. Але індійське законодавство забороняє виводити національну валюту за межі країни.
Тож, у російських нафтових компаній у банках Індії «зависло» близько 40 млрд доларів, які вони не можуть вивести. І це б’є не тільки по доходах Кремля від вуглеводнів, а й по економіці росії загалом. Так, наприклад, за даними російського економіста Михайла Задорнова, який колись очолював міністерство фінансів рф, «завислі» в Індії нафтові гроші стали однією з причин послаблення рубля.
«Ще одна неочевидна причина послаблення (рубля, – ред.) — рупії, що зависли. Росія поставила в Індію нафту та нафтопродукти у першому півріччі на $30 млрд, а наш імпорт з Індії оцінюється приблизно у $6–7 млрд на рік. Нам нема чого купувати в Індії, але ми не можемо ці рупії повернути, оскільки рупія — неконвертована валюта», – пояснює Задорнов у своїй колонці для російського видання РБК.
У вересні російська влада фактично визнала, що втратила надію повернути ці гроші. Так, голова російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Індія запропонує Кремлю галузі, куди той зможе інвестувати рупії, отримані від продажу нафти. Тобто, Нью-Делі навіть не розглядає варіантів реальних розрахунків за російське пальне, а пропонує Москві інвестувати в індійську економіку.
До цього треба ще додати й той факт, що Індія купує російську нафту із суттєвим дисконтом. За даними агенції Reuters, тільки у 2023 році індійські компанії зекономили на російській сировині 2,7 млрд доларів.
Економить на російській нафті й найбільший покупець — Китай. За підрахунками Reuters, завдяки закупівлям нафти з країн, що перебувають під західними санкціями, Піднебесній вдалося зекономити приблизно 10 млрд доларів. Як відзначає видання, лише на російському ресурсі цього року китайцям вдалося зекономити 4,34 млрд доларів.
Отже, що ми маємо у підсумку:
- Експорт російської нафти до ЄС у 2023 році впав у 5,5 раза, або на 125,4 млрд доларів;
- Індія у 2023 році імпортувала російської нафти майже на 40 млрд доларів, але фактично не заплатила за неї;
- Китай купує російську нафту із суттєвим дисконтом, через що росія втратила лише цього року ще 4,34 млрд доларів.
Ситуація погіршуватиметься
У найближчому майбутньому на росію чекають ще більш «веселі» часи. Про що свідчить активізації США та Європи, які кидають нові сили на те, щоб перекрити для Кремля можливості обходити санкції.
Наприклад, Штати почали тиснути на «тіньовий флот», який Москва активно використовує для перевезення нафти. Цього тижня американський уряд оголосив про введення санкцій проти ще 14 компаній і трьох танкерів, які були викриті у транспортуванні барелів із порушенням, так званої, «цінової стелі», яка забороняє купувати у росії нафти дорожче, ніж 60 доларів за барель.
За словами заступника міністра фінансів США Уоллі Адейма, його країна націлена на те, щоб «відрізати Кремль від прибутків», якими фінансується війна в Україні. Також, за даними Reuters, американці запросили ще у 30 країн інформацію приблизно про 100 суден, підозрюваних у транспортуванні російської нафти в обхід санкцій.
Взялася за російську нафту і Європа. За даними The Financial Times, Данія може взяти під контроль російські нафтові танкери, які проходять через її територіальні води. А це близько 60% всіх морських постачань російської сировини. Таким чином в ЄС теж планують боротися з перевізниками, які не дотримуються санкцій проти росії.
Для Кремля втрата «тіньового флоту» означатиме подальше суттєво падіння доходів від продажу нафти. А це призведе до зростання інфляції та знецінення рубля. Але найголовніше те, що у Москви лишатиметься все менше грошей на війну проти України.