Андрій Конопльов зірвав ворожу атаку, підбивши два танки, але сам загинув

Андрій Конопльов із Пирятина був призваний до війська у перші місяці російсько-української війни, в серпні 2014 року. Він став стрільцем-помічником гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї ОГПБр, яка дислокувалась в Ужгороді. Отримав звання “старший сержант”.

В листопаді того ж року відправився у зону  бойових дій на Донеччину. Увійшов до групи, якій доручили тримати оборону на взводному опорному пункті біля села Нікішине на Дебальцівському плацдармі. Старшому сержанту доводилося часто під обстрілами супроводжувати машини з боєприпасами, зброєю та продовольством.

23 січня 2015 року російські бойовики здійснили атаку на взводний опорний пункт, де знаходився Андрій Конопльов. Він першим побачив наближення ворожих танків. Підняв по тривозі особовий склад відділення та сповістив командира взводного опорного пункту.

Сам відразу взявся відбивати атаку, здійснивши декілька влучних пострілів із гранатомета РПГ-7В. Внаслідок цього, один російський танк був знищений, а ще один – пошкоджений. На жаль, екіпаж підбитої російської машини зміг зробити постріл, який завдав смертельного поранення Андрію. Та завдяки його героїчному вчинку, росіянам довелося продовжувати атаку вже без підтримки танків. Відтак, побратими Андрія змогли відбити наступ ворожої піхоти і утримали позиції.

Коваль і байкер

На момент загибелі, Андрію Конопльову було 37 років. Він народився у родині українців на території Красноярського краю в росії. Протягом кількох років після появи сина, сім’я переїхала на батьківщину матері – у селище Новооржицьке на Полтавщині.

Після закінчення місцевої школи, Андрій здобув фах зварника у Лубенському професійно-технічному училищі. Коли йому виповнилося 18 років – пішов на військову службу, яку проходив у Одесі.

Потім працював по спеціальності на Пирятинському сирзаводі та Пирятинській філії ПАТ “Лубнигаз”. Також став майстром-ковалем, займався художнім куванням. Вільний час присвячував мотоциклам та брав участь у байкерському русі. Серед байкерів був відомий під псевдо: “Сєдой”.

Тіло відважного захисника поховали на кладовищі у Пирятині. У грудні 2018 року Андрій Конопльов посмертно був удостоєний звання Герой України та ордена “Золота Зірка”. На Новооржицькій школі відкрили меморіальну дошку полеглому випускнику. Його ім’я занесли до Книги пошани Полтавської обласної ради. У 2021 році в Полтаві заснували стипендію імені Героя України Андрія Конопльова, якою відзначають 20 кращих учнів та студентів області.

Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у FacebookTelegram та YouTube.