На війну проти України росія витрачає сотні мільярдів доларів. Де Кремль бере такі гроші? Чи на довго їх ще вистачить? Читайте в матеріалі “Військового Кур’єра“
Війна проти України забирає в росії приблизно третину державного бюджету. За підрахунками українського Forbes, щомісяця російська влада витрачає на військову агресію приблизно 10 млрд доларів.
Відповідно за майже півтора роки агресії загальна сума видатків наближається до $200 млрд! Це лише фінансування безпосередньо на війну – техніку, боєприпаси, виплати військовим. Водночас війна проти України створює негативний ефект для російської економіки у вигляді санкцій та ізоляції. Даний вплив досить важко оцінити.
Найбільша стаття видатків країни-агресора – забезпечення армії. За це Кремль платить приблизно $3 млрд на місяць. Дещо менше йде на виплати загиблим військовослужбовцям – приблизно $2,5 млрд щомісяця. Третя позиція – зарплата окупантів – майже $2 млрд.
За таких витрат росія мала б вже збанкрутувати. Але, незважаючи на міжнародну ізоляцію і санкції, вона продовжує війну проти України.
Кривава нафта
Ні для кого не є таємницею, що росія залежить від експорту нафти. З початком повномасштабної вторгнення ситуація не змінилася. Третину доходів у 2023 році країна-агресор отримує від продажу енергоносіїв. Переважно це сира нафта та природний газ.
Результатом агресії проти України для росії стала втрата найбільшого ринку збуту – Європи. Для забезпечення свої потреб Старий світ використовував найдешевший і найзручніший шлях постачання “чорного золота” – нафтопроводи.
Після запровадження санкцій російські нафтові компанії почали орієнтуватися на азійський ринок і перейшли на морську доставку. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, в червні 2023 року 43% всього експорту нафти з росії припало на Китай. Ще 36% – на Індію.
Але не лише нафтові апетити Пекіну та Нью-Делі врятували росіян від фінансового краху та дозволили продовжувати вбивати українців. Компанії росії знаходять лазівки та обходять санкції і обмеження.
За даними агентства Reuters, російські нафтопродукти торгуються вище рівня, встановленого країнами G7, Європейським Союзом та Австралією. Щоб скоротити нафтові прибутки москви, коаліція запровадила для російських компаній верхню межу ціни на світлі нафтопродукти – $100 за барель, на сиру нафту – $60 за барель.
Cуднам ЄС заборонили перевозити паливо російського походження, яке продається вище встановленої цінової стелі.
Однак дані свідчать, що ціни на дизельне паливо, газойль і мазут російського походження за останні тижні, хоч і не суттєво, але перевищили верхні межі. Приблизно декілька доларів на кожному барелі. Російська нафта марки Urals також торгується вище встановленого коаліцією верхнього цінового ліміту.
Загалом відсутність світового ембарго на продаж російських енергоносіїв дозволяє москві продовжувати заробляти достатньо грошей, щоб уникнути економічного краху.
“Заначка” на війну
Також росія може брати гроші в так званому Фонді національного добробуту. Це резервний фонд, який Кремль спеціально створив для того, щоб у майбутньому забезпечувати своїх громадян. За рахунок цих коштів, наприклад, планувалося реалізовувати пенсійні програми.
Але війна настільки сильно вдарила по російському бюджету, що уряду довелося заповнювати дефіцит саме за рахунок грошей, які відкладали на майбутніх пенсіонерів.
Якщо вірити російським офіційним джерелам, зараз у фонді накопичено близько $145 млрд. Лише цих грошей вистачить щонайменше на рік війни проти України.
Чи довго це триватиме
Здається, що росія, не зважаючи на тиск всього цивілізованого світу, змогла пристосуватися до нових економічних умов. Але не варто поспішати з такими висновками.
Насправді тектонічні зміни в російській економіці почалися лише цього року. Головні обмеження, які стосуються нафтопродуктів, почали діяти наприкінці 2022 – на початку 2023 року. У лютому набула чинності заборона на ввезення до країн Європейського Союзу російської нафти та нафтопродуктів.
У зв’язку з ембарго експорт сирої нафти з росії до європейських країн у 2023 році скоротився з 1,5 млн до 125 тис. барелів на добу. Тобто, у 12 разів. Відповідно, якщо раніше (якщо рахувати верхню межу в $60) за добу росія могла реалізувати сирої нафти на $90 млн, то тепер – лише на $7,5 млн. Замість Європи росіянам довелося орієнтуватися на Азію, що вимагає більше витрат на доставку. До того ж морем постачається значно менше нафти, ніж нафтопроводом. Тому рф, торгуючи з Індією та Китаєм, отримує менше прибутку.
До того ж, коли російська влада готувала проєкт бюджету на 2023 рік, вона розраховувала, що Urals коштуватиме $70. Тоді як фактично ця марка продається на рівні $50-60.
Відмова Європи від російських енергоносіїв призвела до того, що у січні-серпні 2023 року доходи бюджету рф від продажу нафти та газу впали більш ніж на 40%.
За підрахунками Центру досліджень у галузі енергетики та чистого повітря, якщо цінову стелю для російської сировини знизити з $60 до $25-$35 за барель, росія втрачатиме ще приблизно €100 млн на день.
Інші можливі заходи, такі як посилення штрафів за недотримання вимог цінових обмежень та додаткові санкції, можуть скоротити доходи росії ще на €200 млн на день.
Чи врятує фонд добробуту
З Фондом національного добробуту теж не все так однозначно. Як вже зазначалося, офіційно в ньому акумульовано $145 млрд. Але 40% коштів фонду – це неліквідні активи, які не можна просто взяти і витратити на війну в будь-який момент. Ця частка фонду зберігається в цінних паперах, або інвестована в компанії.
Ліквідна частина фонду – це гроші сумою приблизно $90 млрд. За приблизними підрахунками цього вистачить майже на два роки, щоб покривати дефіцит бюджету. Але це за умови, що ситуація в економіці росії не буде погіршуватися.
За підрахунками Київської школи економіки, дефіцит бюджету рф у 2023 році зросте у три-чотири рази. Тоді як Фонд національного добробуту буде вичерпано вже до кінця року. Як зазначають українські експерти, протягом IV кварталу 2022 року російська влада активно використовувала кошти Фонду. Внаслідок чого його обсяг скоротився на ₽1,4 трлн. Якщо ці темпи збережуться й надалі, згадані $90 млрд зникнуть до кінця грудня.