В Брюсселі відбулося перше засідання Ради Україна-НАТО. Подія для Києва без перебільшення історична. Як зазначив очільник українського МЗС Дмитро Кулеба, це перший раз, коли український міністр закордонних справ зустрічався зі своїми колегами з країн-членів Альянсу на рівних.
Але навіть не це стало головною подією зустрічі. Україна здобула впевнену перемогу на дипломатичному фронті. Києву вдалося переконати Брюссель, відмовитися від політичних вимог, що значно скорочує український шлях до Альянсу. Адже саме політичними питаннями деякі країни відверто маніпулювали, щоб гальмувати вступ України до НАТО. Тепер коло вимог суттєво звузилося та має цілком осяжний термін виконання.
Ще у липні Альянс встановив умову для вступу України в НАТО — виконати вимоги, так званої, Річної національної програми (РНП). Це могло перетворити шлях до членства на нескінченний процес. Адже «натівську» програму можна було умовна назвати «місія нездійсненна». Це був документ на кількасот сторінок, виконання якого розтягнулася б на невизначений термін.
Але Києву вдалося переконати Альянс, принципово змінити уявлення про вимоги щодо вступу України в НАТО. Це дозволило скоротити річну програму з сотень сторінок всього до дев’яти. А самі вимоги стали більш конкретними та цілком реалістичними з точки зори виконання.
Дипломатична перемога Києва
З початку Київ намагався взагалі переконати Альянс, що вимога виконувати річну національну програму — це помилка. Але в НАТО відповіли, що рішення саміту – остаточне, і тут немає місця для дискусії. Зрозумівши, що позбутися РНП не вдасться, українська влада почала працювати над тим, щоб суттєво змінити документ.
Результатом цієї роботи стала «адаптована річна національна програма», яку Кулеба презентував на засіданні Ради Україна-НАТО. Новий документ, об’ємом всього дев’ять сторінок, встановлює пріоритети реформ, які взялася втілити Україна для свого майбутнього вступу в НАТО.
Окрім об’єму змінилася й ідеологія документа. Тепер за кожним напрямком Україна має чіткі завдання до кінця 2024 року, виконання яких цілком реально проконтролювати.
Проте найважливішим для України є те, що тепер рішенням про вступ України до НАТО не зможуть маніпулювати такі країни, як Угорщина. Довгий час серед вимог до Києва були політичні питання, чим вдало користався проросійський Будапешт, який постійно встає на шляху європейської інтеграції України.
Нова програма розв’язала це питання принципово: у ній взагалі немає вимог щодо політичних реформ.
«Основна увага в Програмі на 2024 рік сфокусована на завданнях посилення спроможностей сектора безпеки й оборони України та розвитку відповідних систем управління, планування та контролю», – йдеться у документі, який цитує «Європейська правда».
Як бачимо, Києву вдалося переконати брюссельських партнерів у тому, що всю політику – від законів про мову і про меншини до протидії корупції, від судової реформи до державного управління – варто відокремити від річної програми вступу до НАТО. Всіма політичними вимогами опікуватиметься виключно Європейська комісія в рамках підготовки України до вступу в ЄС. А це означає, що коло можливостей для політичного шантажу України у прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана звужується.
Програма «мінімум» для вступу в НАТО
Адаптована програма, ухвалена Альянсом, складається з п’яти розділів:
- політичні та економічні питання;
- оборонні та військові питання;
- ресурсні питання;
- питання безпеки;
- правові питання.
Не треба дивуватися, що «політичний» розділ залишився. Річ у тому, що це рамкова структура переговорів щодо вступу в НАТО нових членів. Тому за рекомендацією Альянсу програму переробили саме під цей формат. Загалом, як вже було сказано, політику лишили у стороні. НАТО контролюватиме лише те, як реформуються закупівлі військового відомства. Це є одним із пріоритетів річної програми.
Зокрема, Україна взяла на себе зобов’язання наступного року навести лад в оборонних закупівлях та зробити їх відповідними до «євроатлантичних практик». Також в документі йдеться про те, що Київ має «забезпечити ефективне функціонування закупівельних агенцій Міністерства оборони», для яких будуть оновлені процедури. Від того, наскільки успішно Україна виконає ці зобов’язання, залежить отримання «зеленого світла» про виконання річної програми.
Серед задач «політичного» блоку на 2024 рік є зобов’язання України «внести зміни до деяких законодавчих актів щодо посилення демократичного цивільного контролю над ЗСУ» та «завершення трансформації системи командування та управління відповідно до принципів та стандартів НАТО».
Чимало конкретних завдань на наступний рік Україна задекларувала у питанні розмінування. Так, наприклад, Київ пообіцяв, що за рік буде створено національну систему гуманітарного розмінування. У кількох розділах також підкреслюється завдання наростити виробництво зброї та боєприпасів в Україні за допомогою союзників та західних виробників.
Окрему увагу українське військово-політичне керівництво присвятило й підтримці військових та їхніх родин. Серед задач на наступний рік — сформувати державні стандарти надання соціальних послуг для військовослужбовців.
Загалом треба відзначити, що порівняно з самітом НАТО у Вільнюсі, який пройшов у липні, Україні вдалося суттєво поліпшити свої шанси на вступ до Альянсу. Якщо тоді результати зустрічі оцінювали як «провальні», а річну програму — нездійсненною, то цього разу експерти кажуть про перемогу української дипломатії.