Проливний дощ і холод можуть перешкодити ЗСУ скористатися успіхами, які вони досягли під час контрнаступу. Українські війська можуть прорвати оборону росії, але важка бронетехніка не зможе швидко використати цей прорив, оскільки місцевість вкриється багнюкою чи снігом. Про це йдеться у публікації американського видання The Wall Street Journal. «Військовий кур’єр» публікує скорочений переклад цієї статті.
Для українських військових контрнаступ набуває нової гостроти, оскільки дні стають коротшими, починаються дощі, а згодом випаде сніг. І українці, і росіяни звикли до холоду, а війна триває вже дві зими. Тож сухопутні війська ще не скоро покинуть поле бою. Але постійні зливи можуть розмочити дороги, а холод ускладнити основні операції – від заряджання артилерійських снарядів до натискання на спусковий гачок.
Наразі бойові дії – це жорстока піхотна боротьба на невеликих відстанях. Пересування обох сторін обмежене постійним повітряним спостереженням і атаками. Українські сили намагаються пробити добре захищені російські рубежі, щоб через ці тріщини проштовхнути танки та іншу бронетехніку.
“Бої так чи інакше триватимуть. Наступ триватиме на всіх фронтах”, – заявив генерал-майор Кирило Буданов, начальник ГУР.
Генерал армії США Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, був більш обережним щодо здатності України просуватися цього року. На його думку українським силам залишилося, “імовірно, від 30 до 45 днів на боротьбу з погодою, перш ніж умови обернуться проти них”.
Інший західний чиновник із питань оборони заявив, що приблизно наприкінці жовтня Україні потрібно буде перейти від наступу до стримування, а також до захисту цивільної інфраструктури від російських безпілотників і ракет протягом зими.
Поки тримається спекотна та переважно суха погода, українські війська намагаються наступати. Минулого місяця вони повернули село Роботине та розширили виступ навколо нього, пробивши головну лінію оборони росії.
Навіть якщо українські сили не зможуть пробитися до Азовського моря, приблизно в 88 кілометрах на південь від нинішнього фронту, просування лише на 8 або 16 км може поставити життєво важливі лінії постачання росії в зону ураження українською артилерією.
Останніми днями українці досягли успіхів між двома селами на південний схід від Роботиного. Проте шлях вперед залишається повним небезпеки. Російські військові літаки та безпілотники скидають бомби та виявляють українські війська для артилерійських атак. Російські військові ховаються за лісами та глухими вигинами зигзагоподібних окопів.
“Вони ведуть дуже запеклі бої, – сказав Сивий, оператор безпілотника українського підрозділу аеророзвідки, що діє поблизу села Вербове. – Кожен будинок, кожна траншея – це масштабна боротьба з великою кількістю втрат із обох сторін”.
Підрозділ безпілотників, до складу якого входить Сивий, працює з десантниками, допомагаючи їм помічати небезпеки попереду. Їхні безпілотники виявляють рух російських військ, конвої постачання та стаціонарні цілі, починаючи від бункерів і закінчуючи вантажівками з продовольством.
Будь-яка пауза в наступі України може дозволити росії глибше закріпитися на окупованій території, ускладнюючи майбутні спроби України відновити контроль. За словами Брейді Афріка з American Enterprise Institute супутникові зображення показують, що росія зміцнює раніше побудовану оборону за лінією фронту.
“Дощ дуже ускладнить роботу. Багнюка буде обмежувати маневреність, – розповів інший військовий Олександр Солонько. – Логістичні маршрути вже обмежені, а потім варіантів буде ще менше. Можливостей для пересування бронетехніки також поменшає”.
Найбільш підступні умови настануть у листопаді та на початку грудня, коли дощі розмиють дороги. Після цього бруд затвердне і рух стане легшим. Мерзла земля сприяє пересуванню важкого озброєння, але сніг зменшує маневреність. Солдатів та техніку також стає легше помітити візуально або через тепловізори.
У ці дні безпілотники допомагають українським сухопутним силам пробиратися вперед і виявляти російську артилерію. Українські війська одними з перших інтегрували БПЛА безпосередньо у свої операції на передовій, забезпечуючи розвідувальні дані в реальному часі.
“В Україні ми бачимо, що дрони зробили можливою постійну розвідку та спостереження в повітрі, – сказав Ульріке Франке, старший політичний співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. – Це не лише для офіцерів високого рівня, але навіть для солдатів, які 20 років тому не знали, що відбувається поблизу них, а тепер можуть підключатися до каналу дрона”.
Російські війська також швидко навчилися інтегрувати безпілотники в операції на полі бою. Це є однією з причин, чому українські сили під час контрнаступу цього літа просувалися так повільно, кажуть чиновники.
Обсяг і складність укріплень росії навесні розвіяли надії на швидкий успіх. Після того, як росія втратила більшу частину Харківської області та була змушена відступити з Херсона, її війська почали готуватися до оборони решти окупованих території.
На схід від села Роботине українські війська наштовхнулися на низку окопів. Траншеї глибиною два-три метри мають нерівний зигзагоподібний шлях.
“За кожним поворотом є солдат, який стріляє у вас, – сказав Сивий. – Іноді там так вузько, що можна застрягти з бронею”.
Українські війська зайняли траншею після захоплення Роботиного минулого місяця. Територія, яку повернула Україна, настільки сильно замінована, що військам доводиться відправляти інженерів пішки, щоб перевірити усе попереду. Росіяни контролюють кілька маршрутів через мінні поля.
Високопоставлений чиновник НАТО сказав, що росія запускає міни за наступаючі українські війська, перетворюючи територію на смертоносну місцевість.
Солдати навіть не можуть вийти з окопів, щоб справити нужду, сказав Сивий. “Вони бачать вас кожного разу, коли ви входите чи виходите”.
Більшість пересувань відбувається вночі, коли їх важче засікти з дронів. Протягом дня розвідувальні місії безпілотників часто переривають російські системи радіоелектронної боротьби, сказав Солонко. Оскільки лінія фронту постійно зміщується, безпілотники час від часу збиваються власними українськими системами радіоелектронної боротьби. Вплив сильного осіннього дощу та зимового снігу на роботу нових дронів залишається невідомим.
“Можливо, змістяться акценти і зміниться якась тактика, але бої триватимуть, – сказав Солонько. – Адже і ми, і окупанти маємо досвід боротьби в таких умовах“.
Раніше “Військовий кур’єр” ділився перекладом статті авторитетних американських військових експертів Майкла Кофмана та Роба Лі. Вони опублікували у виданні “War on the rocks” ґрунтовний аналіз трьох місяців українського контрнаступу.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.