Державна аудиторська служба (ДАС) ледве не заблокувала роботу української оборонної промисловості, до якої входить як приватний бізнес, так і великі державні підприємства. До того ж, через аудиторів під загрозою зриву опинилися проєкти по виробництву в Україні західної техніки. А це: і будівництво нового танкового заводу німецького гіганта Rheinmetall, і спільні проєкти з американцями, які нещодавно анонсував Володимир Зеленський після зустрічі в Білому домі з Джо Байденом.
У червні цього року ДАС оприлюднила разючі цифри. Перевіривши контракти Міністерства оборони, аудитори виявили, начебто, порушень на 2,5 млрд гривень. Але, як з’ясувалося, що всі ці гроші, які були пораховані як державні збитки, — це прибуток підрядників, які виконували контракти з Міноборони. Тобто, на думку ДАС, виробники озброєння та іншої продукції, необхідної для захисту країни, не мають права отримувати будь-який прибуток.
Ба більше, аудитори стверджували, що виробники мають відшкодувати ці 2,5 млрд гривень. Тобто, повернути гроші, які вони отримали як прибуток по контрактах з Міноборони.
Чи справді виробники мають працювати без прибутку?
В Україні немає жодного закону, який би забороняв закладати прибуток у контракти з Міноборони. Навіть під час воєнного стану. Тож чому ДАС вирішила, що заробляти на оборонних контрактах не можна?
Річ у тому, що до початку широкомасштабного вторгнення, закупівлі для війська здійснювалися на підставі постанови Кабміну №309, в якій було чітко зазначено, що компанія, яка укладає контракт з Міноборони, може отримати прибуток. Але держслужбовці під час аудиту спиралися на нову постанову Кабінету міністрів – №335 – яка регламентує закупівлі під час воєнного стану. І в новому документі про прибуток дійсно немає жодного слова. Тож державні аудитори вирішили: якщо згадок про прибуток немає, то й і прибутку не має бути.
Зі свого боку у Міністерстві оборони позицію ДАС назвали «формальною можливістю знайти зачіпку в постанові уряду».
Аудит, який б’є по обороноздатності країни
На результати діяльності ДАС одразу відреагував приватний бізнес. Так, наприклад, власник групи компаній «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський, чиє підприємство бере участь у тендерах на забезпечення військових одягом, на своїй сторінці у Facebook написав:
«Сенс будь-якої господарської діяльності підприємств є отримання прибутку. З якої потім сплачуються податки. Але виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники Міноборони завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі!», – скаржився тоді бізнесмен, відзначивши, що через рішення ДАС деякі підприємства, які забезпечують боєздатність Сил оборони, просто збанкрутують та закриються.
Обурили результати перевірки й Міністерство оборони. Тодішній очільник відомства Олексій Резніков заявив, що десятки українських підприємств витримали півтора року суцільного жаху московської навали, встояли під нищівними обстрілами, пройшли виснажливу зиму, але тепер їх можуть «перемогти» аудитори.
«Як українському бізнесу масштабувати виробництво без прибутку? Ми ж хочемо більше української зброї, гарантовані поставки української форми? Як це забезпечити без масштабування виробництва і без прибутку?», – обурювався Резніков.
Свавільне трактування законодавства Деражудитслужбою особливо боляче вдарило і по вітчизняних виробниках озброєнь. Зокрема, генеральний директор компанії “Українська бронетехніка” Владислав Бельбас відверто сказав, що державні аудитори грають на руку російським окупантам:
“Дії Держаудитслужби мають ознаки диверсії проти військово-промислового комплексу й Сил оборони України. Інакше як роботою на ворога це складно пояснити” – зауважив Бельбас.
Він також додав, що через свавілля Держаудитслужби під загрозою зриву опинилася низка важливих поставок озброєнь для українського війська:
“Із наших прибутків сплачено податки, а кошти проінвестовано у виробництво зброї, перемоги над агресором. Такі дії перевіряючих призведуть до зупинення виробництва мінометів, броньованих автомобілів “Новатор”, постачання критично важливих 120-мм і 122-мм боєприпасів, снарядів. Що, зрештою, призведе до збільшення втрат серед наших військових на полі бою”
Але під ударом опинилися не тільки вітчизняні підприємства. Бурхлива діяльність ДАС поставила під питання проєкти, які мають реалізуватися в Україні разом із західними партнерами. Йдеться, наприклад, про будівництво танкового заводу разом з Rheinmetall – найбільшим виробником військової техніки в Німеччині. Планує виробляти у нас безпілотники й турецька Baykar та багато інших компаній. Готові виготовляти в Україні зброю та системи ППО й американці. Про це нещодавно заявив президент України Володимир Зеленський після того, як зустрівся в Білому домі з Джо Байденом.
І, за логікою ДАС, всі міжнародні компанії, що готові виробляти техніку в Україні й ділитися технологіями з українським ВПК, мають працювати в нуль, а то й “в мінус”. Звісно, що жоден з виробників, у тому числі західних, не буде працювати за «дякую». І з таким підходом до трактування постанов Кабміну, світові компанії просто відмовляться від проєктів в Україні.
Хеппі енд?
Конфлікт між ДАС з одного боку та Міноборони й підприємствами ВПК з іншого, досяг апогею на цьому тижні, коли розв’язанням проблеми, зрештою, зайнялися народні депутати. Верховна Рада постановою №10071 зобов’язала Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, включно з прибутком. Відтак, і українські військові і виробники озброєнь можуть видихнути з полегшенням. Цього разу, атаку на український військово-промисловий комплекс завдяки розголосу вдалося відбити. Проблема в тому, що атака була здійснена не російськими агресорами, а своїми рідними чиновниками-бюрократами.