Днями, на “Валдайському форумі”, де Путін щороку збирає придворних пропагандистів, кремлівський диктатор зробив гучну заяву: російські військові, начебто, провели «успішний» запуск ракети «Буревестник». Ця ракета за задумом має не лише нести ядерну боєголовку, але має також ядерний двигун. А тому, повинна мати необмежену дальність польоту.
Проте жодних підтверджень того, що відбулися вдалі випробування «Буревестника», досі немає. Ба більше: поки що немає навіть доказів того, що ці випробування взагалі були. Що досить дивно, адже російська влада більш ніж зацікавлена у тому, щоб показати, перш за все, Заходу докази вдалого пуску сумнозвісної ракети, всі попередні пуски якої закінчувалися невдало. А останнє з відомих випробувань взагалі стало катастрофою: під час нього загинули люди. Причому деякі, скоріш за все, померли від променевої хвороби вже в лікарні.
Про те, що росія, ймовірно, готується до випробувань ракету «Буревестник», напередодні повідомляло видання The New York Times. Американські журналісти посилалися на супутникові знімки та авіаційні дані. На знімках, зроблених наприкінці минулого місяця на полігоні “Новая Земля” виявили техніку на стартовому майданчику, у тому числі вантажівку з причепом, який «відповідає розмірам ракети». При цьому, укриття від негоди, яке зазвичай прикриває стартовий майданчик, було прибрано.
Ще однією ознакою можливої підготовки до випробувань було повідомлення російської влади, у якому пілотам рекомендувалося уникати «тимчасово небезпечної зони» над частиною Баренцевого моря і за кілька кілометрів від стартового майданчика. Термін дії повідомлення закінчувався сьогодні. Таке саме повідомлення передувало випробуванням «Буревестника» у 2019 році. Однак жодного підтвердження того, що чергові випробування відбулися, та ще й вдало, так і не з’явилося. Звісно, що окрім заяви Путіна, який бреше постійно.
Чим закінчилися попередні випробування «Буревестника»
«Буревестник» — перспективна міжконтинентальна ракета з ядерною силовою установкою. Замість звичного реактивного двигуна вона має маленький ядерний реактор, через який проходить повітря та нагрівається до такої температури, що створює реактивну тягу. Головна ідея подібної ракети полягає в тому, що на одній «заправці» вона начебто може пролетіти десятки тисяч кілометрів. Що робить її фактично необмеженою у дальності польоту.
Вперше про «Буревестник» стало відомо з послання Путіна до Федеральних зборів у 2018 році. Тоді російський диктатор говорив, що це «малопомітна крилата ракета, яка несе ядерну бойову частину, з практично необмеженою дальністю дії та непередбачуваною траєкторією польоту». Путін стверджував, що вона є «невразливою для всіх існуючих та перспективних систем як ПРО, так і ППО». Саме тоді кремлівський лідер почав показувати «мультики» про ракети, які потім стали мемами.
Чим «Буревестник» виявився насправді? Результати всіх без виключення випробувань ракети свідчать про те, що путінська ракета — це як славнозвісна«цар-гармата», яка мала статус найбільшої гармати у світі, але ніколи не стріляла. Тож як зброя – не мала жодного сенсу.
Детальне дослідження випробувань «Буревестника» робив американський аналітичний центр Nuclear Threat Initiative (NTI), який посилався на дані розвідки. Представники NTI стверджували, що з 2017 по 2019 роки росія провела не менше 13 випробувань «Буревестника». Але всі вони завершилися невдачею.
Вдалося отримати від джерел інформацію про випробування ракети й американському каналу CNBC. Журналісти дізналися про п’ять випробувань. І джерело каналу теж підтвердило, що всі випробування виявилися невдалими. Як стверджує американська розвідка, найтриваліший політ «Буревестника» тривав понад дві хвилини, найкоротший — чотири секунди. Хоча ракета має начебто мала залишатися у повітрі десятки годин.
Одне з випробувань, яке відбувалося у 2019 році (на цей момент це останнє підтверджене випробування), закінчилося вибухом. Ракета перетворилася на «бавовну» на полігоні в селі Ньонокса в Архангельській області. Тоді у держкорпорації «Росатом» заявили, що вибух стався на морській платформі під час випробування ракети з радіоізотопним джерелом живлення.
Тоді загинули семеро співробітників «Росатому» та міноборони рф. Der Spiegel з посиланням на одного з лікарів повідомляв, що двоє постраждалих померли не від вибухових травм, а від радіації.
Чому «Буревестник» – застарілий та безперспективний проєкт
Під час презентації «Буревестника» Путін наголошував, що це зброя, аналогів якої немає у світі. І це дійсно так. Щоправда, аналоги подібних ракет відсутні через те, що світ давно відмовився від подібних технологій.
Ідея створення ракети з ядерним двигуном була популярна у 1950-х роках. Розробляли ядерний двигун і в Радянському Союзі. Але до серійного виробництва ці розробки не дійшли. Офіційні причини не називаються, але не виключено, що навіть в СССР зрозуміли туманні та небезпечні перспективи подібних технологій. Однак тепер невдалу та забуту радянську «суперзброю» Кремль дістає з нафталіну та видає її за новітні досягнення російської військової думки.
До речі, були ракети, яким «немає аналогів», і в США. Схожий американський проєкт називався Pluto і розроблявся в 1960-х роках. Підсумком мала стати крилата ракета, що літає зі швидкістю три махи на низькій висоті. Головною перевагою Pluto називали дальність: за тієї ж тяги, що й у звичайних реактивних двигунів, запас ядерного палива дозволяв ракеті летіти набагато довше. Точнісінько як «Буревестник», тільки 60 років тому.
США вдалося створити ракетний ядерний двигун на залізничній платформі й випробувати його протягом п’яти хвилин на повну потужність — понад 500 мегаватів. Для розуміння: це приблизно половина потужності горезвісного четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС.
Проте американці теж визнали цей проєкт неперспективним. В США вирішили, що така ракета вийде надто дорогою, складною у створенні та небезпечною. В решті решт, у Штатах зрозуміли, що краще удосконалювати звичайні балістичні ракети.
За великим рахунком, «Буревестник» та подібні проєкти — це російське «вундерваффе», яке Кремль використовує в пропагандистських цілях, щоб переконати населення своєї країни у «величі» рф. Насправді ж, від втілення у життя подібних технологій весь цивілізований світ давно відмовився. Аналогів цій зброї не існує, тому що вона нікому не потрібна.