Європейський Союз проголосував за початок переговорів про прийняття України до європейської родини. Подія без перебільшення історична. Попереду ще довгий шлях. Але ключове — політичне — рішення ухвалено.
Проте, мабуть, головною несподіванкою стала перемога керівництва Євросоюзу у протистоянні з Угорщиною. Брюсселю вдалося «продавити» прем’єр-міністра Орбана, який, здавалося, займає незламну антиукраїнську позицію, та по-суті є “п’ятою колоною” Кремля в Європі. Однак ЄС довів, що вміє вгамовувати друзів Путіна.
Будапешт демонстрував свою готовність блокувати початок переговорів про вступ України до ЄС до останнього. Місяць тому Орбан переконливо заявляв: «Переговори про членство не повинні починатися, це чітка позиція Угорщини». Але, при цьому голова угорського уряду додав, що Брюссель «винен гроші» Угорщині. Зрозуміло, що згадка про гроші напередодні голосування про перемовини з Україною була не випадковою.
Після заяви Орбана відбулося багато подій. Йому навіть довелося поспілкуватися із Володимиром Зеленським під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини. Але жодного разу угорський прем’єр навіть не натякнув, що його держава може змінити своє ставлення до європерспективи України. А без цього розпочати рух у бік Європейського Союзу у Києва не було жодних шансів. Саме тому рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС стало такою несподіванкою.
Як вдалося подолати вето Угорщини
Технічний аспект голосування за початок перемовин про вступ України до ЄС виявився не менш цікавим, ніж політичний. Адже, як з’ясувалося, Орбан не голосував за Україну. Але й правом вето не скористався. Тобто, він не відмовився від своїх слів, не підтримувати Київ, але за фактом пішов на поступки Брюсселю.
Щоб Орбан міг залишитися в очах Кремля надійним партнером і одночасно не ставати на шляху євроінтеграцію України, ЄС провів цілу «спеціальну дипломатичну операцію». Офіційно в Брюсселі про неї не розповідають. Але журналістам вдалося дізнатися подробиці з «фронтів» саміту ЄС.
Отже, як з’ясувалося, під час доленосного для України голосування, канцлер Німеччини Олаф Шольц запропонував Орбану вийти із зали, «випити кави». На що той погодився.
Такий фокус дав змогу 26 лідерам ЄС, які залишилися, схвалити початок переговорів з Україною. Адже відсутність представника Угорщини дозволила виконати формальні вимоги голосування — жодного голосу не було проти зближення з Києвом. А Орбан зі свого боку, як і обіцяв, не голосував «за». Вже потім на своїй сторінці у Facebook він написав, що «немає причин вести переговори про членство України зараз». Але це вже не мало значення. Бо рішення вже було прийнято.
Цікаво, що жоден з європейських дипломатів, з якими журналісти спілкувалися в Брюсселі, не зміг пригадати, чи вдавалися в ЄС до подібних «фокусів» раніше. Проте, деякі політики відзначали, що саме Шольц колись використовував схожі хитрощі під час політичної боротьби за лідерство у молодіжному крилі Соціал-демократичній партії Німеччини. Щоправда, це було приблизно 50 років тому. Менше з тим, схоже, що план з «нейтралізації» Орбана все ж таки належить саме німецькому канцлеру, якого до цього дуже часто критикували. Наприклад, за відмову надавати Україні ракети Taurus.
Чому Орбан передумав ветувати рішення по Україні
Втім, технічне розв’язання проблеми з голосуванням не мало б жодних перспектив без політичної складової. Зрозуміло, що Орбан погодився «вийти на каву» не через повагу до Шольца. Цьому передували складні та довгі перемовини.
«Обробляти» Орбана почали задовго до саміту ЄС. Але вирішальним, скоріш за все, став останній місяць. Тут треба згадати й зустріч угорського прем’єра з Володимиром Зеленським. Вона не була запланованою. Лідери двох країн зустрілися, за великим рахунком випадково — під час церемонії інавгурації новообраного президента Аргентини. Щоправда, не факт, що ця зустріч мала позитивні наслідки. Адже на саміт ЄС Зеленського вже не запросили. За неофіційною версією, європейські лідери не хотіли дратувати Орбана, побоюючись, що їх план з «кава-брейком» може провалитися.
Але офіційна зустріч напередодні саміту між Києвом та Будапештом все ж таки відбулася, на рівні очільників МЗС: Дмитра Кулеби та Петера Сійярто. За результатами цієї зустрічі, можливо, вперше прозвучали оптимістичні прогнози щодо європейського майбутнього України. Але про те, що Угорщина не збирається використовувати своє право “вето”, ще не йшлося.
Не слід також забувати й про грошові претензії Орбана, які той висував до Брюсселя. Напередодні голосування ЄС розморозив 10 млрд євро для Угорщини. Чи вплинуло це на позицію угорського прем’єра, питання риторичне.
Проте деякі експерти стверджують, що остаточно «зламати» Орбана вдалося вже безпосередньо перед голосуванням — під час спільного сніданку, на якому був присутній потужний «десант», що підтримує Україну. Це й «головний герой» голосування Шольц, і президент Франції Еммануель Макрон. Також на зустріч підтягнули й «важку артилерію» — президента Ради ЄС Шарля Мішеля та президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн.
Як стверджують західні ЗМІ, сніданок виявився вдалим — Шольцу та компанії вдалося дотиснути Орбана. Та й 10 млрд євро, мабуть, пом’якшили «чітку» позицію Угорщини. Щоправда, угорський лідер натякав, що ЄС ще неодноразово доведеться долати «орбанське» вето на шляху України до Європи. Проте, Брюссель наочно продемонстрував, що за необхідності вміє ставити «друзів Путіна» на місце.