Інтерв’ю Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного The Economist дає можливість прослідкувати хід стратегічного мислення генерала і побачити перші спроби вирішити проблеми пов’язані зі швидкістю контрнаступу.
Так на столі у Головкома ЗСУ з’явилася праця 1941-го року “Прорив укріпленої смуги” радянського генерал-майора Павла Смірнова.
“І от десь на половині книжки, я зрозумів, що описане в ній – це саме той момент, де ми знаходимося. Як і тоді, рівень нашого технологічного розвитку сьогодні вводить в ступор і нас, і наших ворогів”, – цитує Залужного The Economist.
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/novyj-rysunok-1.bmp)
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/8a3ede678c6e5e7e-1.jpg)
“Військовий кур’єр” ознайомився з цією книгою Смірнова. У ній автор розповідає про те, як з’явилася концепція посиленої оборонної мережі, і як цю “смугу оборони” намагалися здолати.
Та сама перша половина книги, яку відзначив генерал Залужний – це історія найбільшої на той момент війни – Першої світової, або, як її називає Смірнов, “Першої імперіалістичної”.
Ось фрагмент книги, який зображує картину напрочуд схожу на сучасність: “Безперервні лінії позицій, що добре спостерігаються, знищуються артилерією противника, а розріджений стрій піхоти веде важкі наступи”.
У книзі ця картина описана хронологічно: відбувається невдалий прорив, командування оцінює наслідки, формує нову концепцію і знову веде війська у невдалі прориви. Подекуди чіткий хронологічний опис переривається авторськими коментарями.
Всі ці коментарі зводяться до складних питань забезпечення прориву. Передусім, основна проблема більшості операцій від Горлицького наступу до битви під Шампанню – це відсутність ефекту несподіванки. Його важко домогтися, якщо бійці постійно знаходяться на одних і тих же позиціях.
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/5d16474276980850-1.jpg)
Окрім цього, у окопній війні навіть величезна концентрація сил і засобів на якійсь ділянці не дає вирішальної переваги при наступі. Як приклад автор наводить битву на Соммі, під час якої британці і французи ввели в бій кількамільйонні армії, посилені артилерією і навіть танками. Ціною величезних втрат наступаючій стороні вдалося відхопити лише десятки квадратних кілометрів.
І насамкінець, будь-які укріплення, вирви і колючий дріт були і є складними перешкодами для наступу. А вже бої всередині позицій ворога стають нестерпно довгими – піхота в’язне в мереживі окопів, бліндажів і ходів сполучення. За цей час ворог встигає відходити на наступну лінію оборони.
Саме “позиційної війни”, яку і описує книга і яку неможливо виграти, намагається не допустити генерал Залужний. Схожість описаних подій дозволяє припускати, що Україна може опинитися в такій ситуації.
Щоправда, вже у другій частині книги Смірнов демонструє, як поява бронетехніки і масова механізація дозволила уникнути проблем Першої світової.
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/800px-a_german_tank_captured_by_australians_3007981058-743x1024.jpg)
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/mark_i_series_tank.jpg)
А значить, якщо позиційний тупик свого часу подолало використання нової технології – танків, то, можливо, і в нашому випадку все може вирішити якась несподівана нова зброя. Такою от вирішальною технологією російсько-української війни Залужний бачить “дрони і засоби радіоелектронної боротьби”.
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/eef612ba4b5a35d384ba02f5ed5991592ddf3c2f-1024x682.jpg)
Вони і зараз активно використовуються на війні, але не треба забувати, що і танки з’явилися ще в часи “позиційної” Першої світової.
Втім, як пише Смірнов, під час Першої світової “порівняно невелика кількість танків не дозволяла їм зайняти у битві значне місце”. Тож потрібно було щонайменше наростити її чисельність. Те саме стосується і БПЛА та РЕБ\РЕР нині.
Проте якщо нарощення кількості – це проблема чиновників і волонтерів, то перед військовим командуванням стоїть значно серйозніша задача. Нова зброя, як писав Смірнов, потребує нової тактики і здатності змінюватися з урахуванням нових умов війни.
Адже, як резюмується в “Прориві оборонної смуги”: “в організації та веденні бою не повинно бути шаблону”. Ця істина залишилися незмінною з далекого 1941 року.
![](https://mil.co.ua/wp-content/uploads/2023/11/123-3.jpg)
Нагадаємо, британське видання The Economist опублікувало авторську статтю Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного у якій він наводить п’ять ключових потреб України для успішного завершення війни з росією. Крім того, журналісти видання змогли поспілкуватися з генералом Залужним і розпитати його про підсумки українського контрнаступу. “Військовий кур’єр” опублікував повний переклад матеріалу The Economist у якому Головнокомандувач ЗСУ ділиться своїм баченням проблем, які стали на заваді його планам.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.