Заколот лідера бойовиків “ЧВК “Вагнер” Євгена Пригожина розкрив резервний план і союзників, на яких розраховував кремль під час загрози захоплення влади у Москві. Поки президент РФ Володимир Путін ховався у заміській резиденції, секретар Ради безпеки Микола Патрушев брав управління ситуацією на себе, написало видання WSJ.
Патрушев здійснив багато телефонних дзвінків і намагався шукати підтримки та посередників у інших країнах. Зокрема телефонував до Казахстану та Білорусі. Дзвінок Патрушева до Астани був страховкою від найгіршого сценарію під час виступу Пригожина. Патрушев розраховував на допомогу, оскільки росія підтримала Казахстан під час масових заворушень на початку минулого року.
За словами співробітника західної розвідки та колишнього офіцера російської розвідки, Казахстан міг чинити опір, якби російські збройні сили не стримали найманців “ЧВК “Вагнер”. Але президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився брати участь у переговорах та дистанціювався від конфлікту.
Дзвінок Патрушева до Токаєва сьогодні спростували у Казахстані.
“Ця інформація не відповідає дійсності”, – заявив радник і прес-секретар президента Казахстану Берік Уалі, повідомило агентство Tengrinews.
У Кремлі відмовилися коментувати деталі цієї статті, пише Moscow Times.
Нагадаємо, видання WSJ провело розслідування щодо вибуху літака Embraer Legacy 600 голови угруповання “Вагнер” Євгена Пригожина. Журналісти вважають, що катастрофу міг організувати колишній голова ФСБ та секретар Ради безпеки, а ще близький соратник Путіна Микола Патрушев.
Ліквідацію готували два місяці. Її схвалив Патрушев. Про це кореспондентам газети повідомили представники західних спецслужб та колишній офіцер російської розвідки. Через кілька годин після вибуху співробітник європейської розвідки, який підтримував зв’язок із Кремлем, дізнався від російського чиновника, що “Його довелося прибрати”.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.