Перше враження від цього тексту таке, нібито десь рік-півтора тому очільники ДБР поклялися на Конституції президенту та його офісу “добряче накопати на Порошенка”. Але життя внесло в цей “план Б” корективи. Простіше кажучи — накопати нічого не змогли, а коли під чергове падіння рейтингу з Банкової на них грюкнули щось на кшталт: “За що ми вам зарплатню платимо!?” за декілька днів на колінах створили текст, який є типовим зразком поширеного в Україні жанру “слідче фентезі”.
Але це фентезі стосується долі конкретних людей, їх честі, здоров’я та доброго імені…
Підозра має тридцять дев’ять сторінок і вміщує три умовних розділи. Перший — “ніпрощо”. Другий – телепатичні вправи слідчих, які навіть не обґрунтовуючи щось документально, просто вигадують, що думав та за якими мотивами діяв Павловський і його колеги під час укладання та виконання контракту на побудову десантних катерів “Кентавр” . Третій розділ — те ж саме фентезі, але вже про санітарні машини “Богдан”.
Тепер по порядку
На перших одинадцяти сторінках документу (третина тексту) слідчій Павлій, який підписав цей опус, точніше вся слідча група дуже фахово, з приведенням незаперечливих доказів обґрунтовує той факт, що в Україні є Міністерство оборони, в цьому міністерстві є посада заступника міністра з певним колом обов’язків, і цю посаду певний час займав генерал-лейтенант Павловський.
Також слідчі блискуче доводять, що у нас “збройний конфлікт” з Росією, і що Україні потрібні військові катери.
Навіть тяжко уявити який обсяг робіт довелося здійснити ДБР-івцям, щоб це з’ясувати.
Для тих читачів, які не є фанатами жанру “слідче фентезі” потрібно пояснити, що отаку воду ллють на початку саме тоді, коли у слідства немає будь-яких доказів і треба створити враження “солідного документа”.
“Цікаве” розпочинається лише з тринадцятої сторінки, де, зрештою, вперше згадується десантний катер Кентавр.
Якщо злити усю воду, про що йде мова. У 2015 році було сформульовано оперативно-тактичні вимоги для десантних катерів. “Дослідно-проєктний центр кораблебудування” у Миколаєві у тому ж 2015 році розробив “за власні кошти”(це підкреслює слідство) проєкт такого катера. Точніше, нашвидкуруч адаптував вже наявний в них проєкт прикордонного корабля “Гюрза”. Цей проєкт розглядався в Міноборони до 2016 року, потім на виготовлення катерів було укладено контракт з суднобудівним заводом (тоді ще “Ленінська кузня”).
П’ятнадцята сторінка підозри присвячена намаганням створити враження суцільної зради. Тут вперше згадується Порошенко. Але у якому цікавому контексті!
В період каденції Порошенка П.О. на посаді Президента Украни набула поширення суспільна думка, підтримувана засобами масової інформації, про те, що він є фактичним власником ПАТ ЗЛК.
Ні, читачі, ви не помилилися, це не колонка у бульварній газеті, а «об’явлення про підозру». Ні, не тільки у вас, а й у редакції виникло питання, а для чого це тут написано взагалі?
СЛІДСТВО НЕ ЗНАЙШЛО БУДЬ-ЯКИХ ДОКАЗІВ ПРЯМИХ КОНТАКТІВ ПАВЛОВСЬКОГО ТА ПОРОШЕНКА, АНІ РОБОЧИХ, АНІ ПЕРСОНАЛЬНИХ, А ТОМУ ЗМУШЕНО БУЛО ПРИПЛІТАТИ ДО ПІДОЗРИ ЧУТКИ ТА ПЛІТКИ, ЩОБ ВІДПРАЦЮВАТИ ПОЛІТИЧНЕ ЗАМОВЛЕННЯ.
І тільки в середині документу вперше з’являється формулювання “злочинний умисел”. Але воно чомусь стосується не Павловського, а Голови правління “ЗЛК” Шандри. У чому ж його звинувачують? А в тому, що під час економічної кризи Шандра намагався отримати контракт на будівлю катерів, щоб забезпечити роботою своє підприємство! Це реально тяжкий злочин в очах слідчих ДБР які, виходячи з якості цієї підозри, працювати не люблять.
Діяв Павловський при цьому незаконно? Давав хабаря? Підписував документи за межами своєї компетенції? Ні, слідство не приводить жодного факту отримання кимось зі звинувачених будь-якої неправомірної вигоди! В підозрі немає про це нічого: ні зафіксованих переговорів, ні свідоцтв, ні листування. Слідчі, мабуть, сподівалися щось знайти під час обшуків, але й тут щось пішло не так…
Не маючи доказів злочинної змови, слідство висуває повністю вигадану, фентезійну версію щодо мотивів генерала Павловського, яку вони далі як мантру копіпастять майже на кожній сторінці.
Павловський, будучи вдячним Президенту України за попередне присвоєне йому вище офіцерське звання, а також пов’язуючи з останнім своє подальше залишення на посаді, сподіваючись при цьому на подальше кар’єрне зростання та підвищення у званні, вважав, що в силу займаної посади зможе догодити президенту України, якщо буде сприяти ПАТ “ЗЛК”.
Слідчий з посіпаками, вам самим не смішно? Який “кар’єрний ріст” може бути у заступника міністра оборони України? Вище тільки посада Міністра оборони та Головнокомандувача. Але уявити собі, що в той час Павловській міг претендувати на пости які займали Муженко та Полторак може тільки людина з хворою уявою.
Потрібні катери Україні? Звісно так. Треба розвивати власне суднобудівництво? Безумовно. Де безпечніше будувати в Миколаєві або в Києві? Здогадайтеся з трьох разів. Чи можна з нуля побудувати ідеальні бойові кораблі за два-три роки? Та ладно…
Йшов нормальний процес. Та ще й не гірший по Україні. Але автори фентезійної підозри не заморочуються, а просто перебирають усі документи, що підписав Павловський в процесі виконання контракту на виробництво “Кентаврів” та повторюють, що вони були підписані “зі злим умислом ” та щоб догодити знаєте самі кому…
13 липня 2016 року було укладено контракт на “Кентаври”, але миколаївці свою документацію в Київ не передали, в результаті чого кияни змушені були розробляти власний проєкт, що затримало початок робіт до квітня 2017 року. Слідство вважає це “злочином”, немов би гроші були заплачені, а виробництво не починалося, але ані слова не говорить про те, ЧОМУ миколаївці відмовилися свій проєкт передавати Києву. Мабуть, їх мотиви не дуже грають на версію…
Це бізнес. Може не домовилися про ціну та умови, а може, ознайомившись з проєктом, кияни зробили висновок, що краще свій створити з нуля, ніж використовувати наспіх зроблену адаптацію. Ленкузня починає розробляти свій проєкт. Проєкт було прийнято, в цьому теж немає ніякого криміналу.
Взагалі слідство інкримінує підозрюваним як злочин той факт, що у договірні та технічні документи постійно вносилися зміни. Але це — нормальна практика, навіть у США! В умовах складного виробництва під час війни, яке потребує розробок “з нуля”, постійно щось відбувається. Павловській на своїй посаді міг тупо перестраховуватись та діяти як бюрократ. Але він бачив війну і працював на результат, бо знав що морпіхам потрібні нові катери.
Два катери були збудовані у 2018 році, тоді ж почалося будування третього!
Ніяких доказів, що гроші було використані не за призначенням, слідство не знайшло, “відкатів” теж. Тому слідчий продовжує фантазувати на предмет невідповідності катерів замовленню. Й робить свій власний висновок: “Фактично затверджений проєкт не відповідав вимогам затвердженим наказом МО у 2015 році”. На жоден експертний висновок слідство не посилається. Тобто ми знову маємо оціночне судження слідчих, за визначенням некомпетентних в питаннях суднобудівництва.
Далі зі сторінки 19 слідство намагається довести, що катери під час іспитів виявилися невідповідними характеристикам. І знов ніяких документів на це не приводить, а від актів приймання та звітів про іспити відмахується як від мухи, не заважайте, ми тут зраду Порошенка шукаємо!.
Будь-який контракт такого масштабу передбачає внесення до нього змін за згодою сторін. Тому інкримінувати як злочин такі дії – це смішно. Власне на сторінці 21 слідчі з цим самі погоджуються, але не забуваючи при цьому додати мантру про “злочинний умисел” та “неправомірні дії”.
Щодо інкримінування “злочинних вказівок”. У будь-яких організацій проводяться наради, де багато питань вирішуються в усній формі, не виключаючи ДБР. За логікою слідчих, якщо вони отримали будь-яку усну вказівку від свого керівництва, то їх дії апріорі вважаються незаконними?
Далі ще одне пересмикування. Злочином слідчі вважають те, що в контракті змінено держкомісію на департамент для підписання акту приймання. Звучить загрозливо. Якщо не згадати, що цю держкомісію призначають теж наказом МО і в неї входять ті ж самі люди. Таким чином просто було усунено зайву бюрократичну сходинку.
Далі нормальніи робочий процесс усунення недоліків у виробі, який за визначенням не міг не бути “сирим” слідство на сторінці 24 знов розмислює про якісь “золчинні вказівки” яких ніхто не чув…
Було знов змінено умови контракту , але вони стосувалися не збільшення його суми, а порядку приймання продукції. Дія цілком легітимна. Складено проміжний акт, щодо ходових спроможностей катерів, в той час коли здійснювалося їх дооснащення. У чому тут крімінал?
На сторінці 26 слідство прямо бреше, стверджуючи що було прийнято продукцію, що не відповідала ТТХ. Перша черга — відповідала! Далі йшли морські іспити та бойові випробування. І знов слідство безпідставно посилається на оперативно-тактичні вимоги…
Документи та умови за контрактом були змінені законно. Але слідство вважає, що продукція була не тою, яку замовляли. Не треба думки експертів — ці катери навіть оцінили морпіхи, на їх фоні навіть пиляв відосики діючий президент.
Замовлення ще одного катеру, про що йдеться на сторінці 28 — для слідчих теж апріорі “злочинна дія”. Тобто йдуть іспити, які катери проходять. Вони дооснащуються з урахуванням унікального досвіду, доробляюся. Катери потрібні країні. Вже фактично запущена серія. Що злочинного в тому що керівник підприємства бажає законно отримати замовлення ще?
Далі дві сторінки “води”, щоб “доказати” що компетенцією вирішення того, як розподіляти додатковий оборонний бюджет мало саме МО. Мабуть, тиждень сиділи в засідці, щоб це з’ясувати…
Сторінка 30 — та ж сама мантра, якою в підозрі супроводжується факт підписання будь-якого документа МО, “усвідомлюючи, діючи в невстановлений час в невстановленому місті”.
Кінець сторінки 31 — знов “Жовта преса”….В яких одиницях слідство виміряло “бойовий дух”? Чи воно взагалі усвідомлює як і чим визначається у військових боєготовність?
Як вищенька на тортику…. коли замовлявся ще один катер ЗЛК вже не належав Порошенку навіть номінально – компанія Ewins Limited бізнесмена Сергія Тігіпка викупила частку Порошенко 15 листопада 2018 року. Але слідству це, чомусь, не цікаво…
Переходимо до третього розділу “саги про зраду”
Сторінки 32-36 присвячені санітарним автомобілям “Богданам”. Чому “Кентаврам” 20 сторінок, а “Богданам” тільки чотири? Мабуть, терміни вже підтискували авторів “юридичного фентезі”. Але мантри ті ж самі – “Не раніше серпня 2016 за невстановлених обставин в невстановленому місті виник злочинний умисел… розробив план злочинних дій”.
“Умисна неналежна організація” процесу укладення контракту — що це за маячня і як це взагалі доказати?
“Придбання автомобілів, експлуатація яких неможлива” — хто зробив цей висновок? Де документ, що підписаний незалежними експертами? Так, “Богдани” за відгуками медиків проявили себе не дуже. Але щодо їх виходу з ладу, тут треба не забувати, що такі машини експлуатуються на війні двадцять чотири години на добу. Скільки ці “неіснуючі” санітарні машини врятували життів слідству не цікаво. Бо патріотична риторика у нього має певний вектор. У бік Банкової….
Що з катерами що з санітарками – це типова господарська справа. Якщо замовник вважає, що продукція неякісна – він надає претензію постачальнику і той або частково повертає гроші, або виправляє товар. Автокомпанії відзивають партії в тисячі машин, щоб усунути недолік, який виявився вже після вводу в експлуатацію. Це не кримінальна та не політична справа. Якщо катерів немає — судіться з заводом та повертайте гроші. Але для чого оці фентезі про “умисли” та “підбурювання”.
Злочин — це коли катерів нема, а хтось за це отримав гроші. Але в підозрі жодного слова про неправомірну вигоду, а катери та машини є в наявності!
Висновок.
Доказів корупції та злочинних зв’язків немає, голі ствердження. Нормальний робочий процес закупівлі воєнної техніки трактується як тотальний злочин.
Жодної експертизи яка б підтвердила домисли слідчих в підозрі нема.
Широко використовуються посилання на плітки та домисли.
Абзац зі згадкою про Порошенко, що ніякого відношення до предмета не має, штучно розтиражовано по всьому тексту.
Мотив — дитячий.
Докази — відсутні.
Був тиск на посадових осіб щодо приймання “поганих” катерів? Це повинні підтвердити свідки, записи перемов, та навіть листування . Але цього нема.
Знов, вже вкотре недолуге політичне замовлення замість нормального юридичного процесу. А враховуючи те що з “критикою” характеристик катерів “Катран” в першу чергу виступали і виступають масово провладні російські ЗМІ, треба розібратися, кому взагалі це вигідно…
Олександр Сурков