З людини, від спілкування з якою відмовився весь цивілізований світ, Володимир Путін стрімко перетворюється на ізольованого диктатора, який відкрито підтримує терористичні організації. Про це свідчать декілька останніх важливих подій. Перша — це рішення ПАРЄ, яка офіційно визнала президента росії диктатором, а його режим диктатурою. І зовсім скоро це рішення матиме дуже негативні наслідки для російської федерації.
Друге, на що треба звернути увагу — це те, як російська влада реагує на події на Близькому Сході. Путін та його оточення відмовляються називати Хамас терористами. Та закликають владу Ізраїля сісти за стіл переговорів з бойовиками, які вбили більше тисячі ізраїльтян, переважна більшість яких були цивільними.
До «клубу диктаторів» Путін потрапив минулого тижня. Відповідне рішення прийняли на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Головна причина, через яку Європа вирішила визнати очільника Кремля диктатором, — це зміни до конституції рф, які дозволяють Путіну лишатися при владі до 2036 року. На думку європейських депутатів, ці поправки суперечать самій російській конституції. До того ж ПАРЄ визнала, що монопольна влада президента рф, повна відсутність системи стримувань і противаг, де-факто перетворили росію на диктатуру.
Що для росії означає рішення ПАРЄ
Рішення ПАРЄ треба розглядати в контексті політики Європи щодо російської влади. А вона останнім часом дуже послідовна. Фактично, Захід намагається ізолювати росію від зовнішнього світу. І не тільки з політичної точки зору. Країна-агресор має стати токсичною і для світового бізнесу.
За великим рахунком, європейське «полювання» на Путіна почалося у березні цього року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського диктатора. Його підозрюють у причетності до викрадення українських дітей з окупованих територій. Тоді головний прокурор Гаазького трибуналу Карім Хан прокоментував цю подію наступними словами:
«Вперше в історії МКС судді вважають за потрібне видати ордер на арешт проти лідера чи високопосадовця країни-постійного члена Ради безпеки ООН, країн, які мають охороняти статут ООН».
Звинувачення не здавалися дуже серйозними, адже в Кремлі завжди виправдовували викрадення дітей тим, що, начебто, росія рятує їх від перебування у зоні бойових дій. Проте, російський диктатор по-справжньому перелякався. І з того часу, майже перестав виїжджати за межі країни. Навіть до тих країн, які не ратифікували Римський статут та не мають зобов’язань перед Міжнародним кримінальним судом, Путін також боїться їздити.
Так, у серпні цього року Путін не поїхав до Південно-Африканської Республіки на БРІКС — один з найбільш головних самітів для росії. І очільник Кремля дуже хотів поїхати особисто. Але тягар ордера вже висів на ньому, а ПАР заявили, що змушені поважати Римський статут.
Не поїхав Путін і на саміт G20, який проходив в Індії — країні, де Римський статут не діє. Та, навіть, до Туреччини, яка теж не визнає рішень МКС та достатньо лояльна до Москви, їхати кремлівський диктатор не наважився.
Рішення ПАРЄ ще більше ускладнить життя Путіну. Адже Рада Європи не лише визнала російського президента диктатором. Вона закликала, не визнавати його владу після того, як скінчиться поточний президентський термін Путіна, що станеться вже наступного року.
До того ж ПАРЄ «рішуче підтримала» створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо російського керівництва, включно з Путіним. Євродепутати хочуть притягнути кремлівського диктатора та його посіпак до відповідальності за окупацію Криму, війну на Донбасі та збиття малайзійського “Боїнгу” рейсу MH17.
Але, схоже, й цим справа не обмежиться. У найближчому майбутньому МКС може видати черговий ордер на арешт Путіна. Цього разу за використання в Україні голоду як зброї. Зараз збиранням доказів по цій справі займаються міжнародні правозахисники, які співпрацюють з Офісом генерального прокурора України. Вони збирають докази того, що росія за наказом Путіна (знищуючи збіжжя та портову інфраструктуру) навмисно створює ситуації, які призводять до голоду.
Доказів у цій справі буде набагато більше, ніж з викраденням дітей. Тут вже не вийде сказати, що росія намагалася врятувати когось. Навпаки, її дії чітко свідчать про те, що Кремль навмисно намагався залишити українців без води, їжі, світла та тепла. І відповідальною людиною за ці злочини має стати саме Путін.
Не треба також виключати, що на Путіна у майбутньому можуть чекати й інші ордери від МКС. Наприклад, за причетність до злочинів групи «Вагнер» – так званої «приватної військової компанії», яка виявилася зовсім не приватною. Її повністю фінансувала російська влада на чолі з Путіним. Який сам у цьому публічно зізнався. Після конфлікту з Євгенієм Пригожиним, якого Кремль, вочевидь, і ліквідував, Путін визнав, що Москва з травня 2022 року по травень 2023 року «повністю фінансувала» найманців Пригожина, витративши на них близько мільярда доларів з бюджету.
Найманці «Вагнера» є під санкціями США та інших країн з 2017 року, але заперечуючи контроль над «Вагнером», росія уникала юридичної відповідальності за дії бойовиків. Проте, нещодавнє зізнання Путіна може зрушити з місця процес встановлення зв’язку «Вагнера» з російською державою.
Нова зовнішня політика Кремля
За цей рік Захід фактично вщент знищив зовнішню політику росії. Зараз спілкування Путіна навіть з Реджепом Ердоганом чи Сі Цзіньпіном трапляється тільки у виняткових ситуаціях. Тож у робочому режимі, кремлівському диктатору доводиться спілкуватися з іншими такими самими – колегами та підтримувати відверто терористичні організації. Так, цього року до росії приїздив північнокорейський диктатор Кім Чен Ин. Це була його перша міжнародна поїздка за останні чотири роки. Останнього разу — ще до коронавірусної епідемії — Ин теж їздив в гості до Путіна.
Росія намагається отримати від Північної Кореї зброю та боєприпаси для війни проти України. Путіну доводиться звертатися до одного з найбільш одіозних диктаторів у світу, адже інші країни не готові мати партнерські стосунки з російською владою у військових питаннях. Навіть Індія та Китай, яких у Кремлі називають дружніми країнами.
Фактично підтримав Путін й бойовиків Хамасу, які цього місяця вбили більше тисячі ізраїльтян, переважно мирних мешканців. Нещодавно російський президент закликав Ізраїль сісти за стіл переговорів з терористами. І жодним словом не засудив дії Хамасу в Ізраїлі. Що не дивно, адже багато фактів свідчать про те, що росія не тільки підтримує, але й фінансує Хамас. Про це свідчить російська зброя, яку «засвітили» бойовики під час нападу. Не виключено також, що остання кривава атака на Ізраїль готувалася за участі російських інструкторів.
Також нещодавно американське видання The Wall Street Journal стверджувало, що бойовики напередодні вторгнення до Ізраїлю отримали мільйони доларів через найбільшу криптобіржу Garantex, розташовану в «Москва-сіті».
Garantex зареєстрована в Естонії у 2019 році, але фактично управляється з вежі «Федерація» в московському «Сіті» та орієнтована на Росію. Після початку повномасштабної війни в Україні біржа стала основним каналом для виведення коштів із Росії, і зараз, попри санкції США, вона залишається найпопулярнішим майданчиком для торгів у рублях.
Цікаво, що й риторика Хамасу дуже схожа з наративами російської пропаганди. Наприклад, бойовики заперечують свою причетність до вбивства мирних мешканців Ізраїля. Так, нещодавно голова відділу зовнішніх зв’язків Хамасу Басем Наїм заявив, що вони не вбили жодного мирного мешканця. А всі докази злочинів бойовики називають фейками ізраїльської пропаганди.
Власне, дивуватися зв’язкам Хамасу з росією не варто. Адже палестинське радикальне угруповання фактично є проксі-армією іншого партнера Кремля — Ірану. Саме Іран та Північна Корея, залишилися єдиними партнерами Москви на зовнішній арені. Так, за якихось 10 років, росія перемістилася з “Великої вісімки” найбільш впливових держав світу, до малої трійки світових ізгоїв.