У боротьбі проти широкомасштабної російської агресії пріоритетом номер один для України можуть стати відносно дешеві, сучасні та високоефективні безпілотні технології. Таку думку у своїй колонці для видання CNN висловив Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний. «Військовий кур’єр» наводить переклад статті.
Друга світова війна скінчилася майже 80 років тому, але бачення стратегії ведення бою залишилося незмінним. І попри шалений розвиток озброєнь — авіації, ракетних технологій, засобів космічного базування — концепція перемоги лишається незмінною: треба знищити ворога та захопити або звільнити територію.
Проте все ж таки кожна війна унікальна.
І, на мій погляд, немає більшого випробування, яке стоїть перед військовим командиром, ніж своєчасно зрозуміти, як кожна війна відрізняється від інших.
Перше, на що треба звернути увагу, — це технічний прогрес, який визначає розвиток озброєнь і техніки.
Друге — політичні реалії в країні та за кордоном, а також економічне становище.
Перемога потребує унікальної стратегії та слідує унікальній логіці.
Наразі добре відомо, що головним рушієм цієї війни є безпілотні системи озброєнь. Вони поширюються неймовірною швидкістю. А сфера їх застосування постійно розширюється.
Важливо те, що саме ці безпілотні системи, такі як дрони, разом з іншими видами передової зброї є найкращим способом для України, уникнути втягнення в позиційну війну, де ми не маємо переваги.
Проте, хоча володіння такими технологіями є ключовим, це не єдиний фактор, що впливає на поточну стратегію. Ми маємо боротися зі зменшенням військової підтримки з боку ключових союзників.
Запаси ракет, засобів протиповітряної оборони та боєприпасів для артилерії від наших партнерів вичерпуються через інтенсивність бойових дій в Україні, а також через глобальну нестачу порохових зарядів.
Росія, беручи до уваги те, як події на Близькому Сході відвернули увагу міжнародної спільноти, може спробувати спровокувати подальші конфлікти деінде.
Низька ефективність міжнародних санкцій означає, що росія, у партнерстві з деякими іншими країнами, все ще здатна розгорнути свій військово-промисловий комплекс, щоб спробувати перемогти у війні на виснаження.
Ми повинні визнати суттєву перевагу ворога у здатності мобілізації людських ресурсів. Та протиставити цей факт з нездатністю державних інституцій в Україні покращити чисельність наших Збройних сил без застосування непопулярних заходів.
До того ж ми стикаємося з недосконалістю нормативно-правової бази в нашій країні, а також частковою монополізацією військово-промислового комплексу. Це призводить до вузьких місць у виробництві – наприклад, боєприпасів – що ще більше посилює залежність України від її союзників.
Наш бойовий досвід, особливо з 2022 року, є унікальним. Але в інтересах перемоги ми повинні постійно знаходити нові шляхи та нові можливості, які допоможуть нам отримати перевагу над ворогом.
Можливо, пріоритетом номер один тут є оволодіння цілим арсеналом (відносно) дешевих, сучасних і високоефективних безпілотних технологій та інших технологічних засобів.
Вже зараз такі засоби дозволяють командирам стежити за ситуацією на полі бою в режимі реального часу, вдень і вночі, за будь-яких погодних умов.
Але не тільки це.
Вони надають розвідувальні дані в режимі реального часу, дозволяючи коригувати вогонь цілодобово, без пауз, що дає нам можливість наносити високоточні удари по ворожих цілях на передових позиціях і в глибині.
Коротко кажучи, це означає не що інше, як повне перепланування операцій на полі бою і відмову від застарілого стереотипного мислення.
Новий підхід може включати створення цифрового поля бою, радіоелектронний контроль середовища або комбіновану операцію з використанням ударних дронів і кібератак.
Такі операції будуть скоординовані та проводитимуться за єдиною концепцією та планом.
Важливо те, що мета операції не завжди буде зосереджена виключно на бойових діях. Вона може бути спрямована на зменшення економічних можливостей противника, або на ізоляцію, або на його виснаження. Метою атаки також може бути психологічний тиск.
При цьому на цей час пріоритетом залишається покращення ситуації на полі бою. І тут технології мають безсумнівну перевагу над сталими традиціями ведення бою.
Дистанційне керування безпілотними засобами означає те, що солдати менше ризикують своїм життям. А отже зменшуються людські втрати.
Це дає можливість зменшити (хоча, звичайно, не виключити) залежність від важкої техніки під час виконання бойових завдань і загального ведення бойових дій.
І це відкриває можливість нанесення раптових масованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури та вузлах зв’язку без розгортання дорогих ракет чи пілотованих літальних апаратів.
Подальші переваги стануть очевидними з часом, хоча, звичайно, ворог весь час шукатиме способи захиститися від таких операцій і перехопити або повернути ініціативу.
Отже, системи захисту також потребують постійного вдосконалення, як і заходи протидії, спрямовані на використання ворогом нових технологій. Цей виклик для наших Збройних сил не можна недооцінювати.
У такому випадку йдеться про створення абсолютно нової державної системи технологічного переозброєння. Створення такої системи, на нашу думку, може бути досягнуто за п’ять місяців.
Наші партнери дотримуються такої ж думки.
Цей час буде витрачено на створення відповідної організаційної структури, заповнення та оснащення посад, забезпечення навчання та підтримки, розбудову допоміжної інфраструктури та логістики та розробку доктрини.
Підсумовуючи, у 2024 році ми повинні зосередити наші основні зусилля на трьох напрямках.
- Створення системи забезпечення наших Збройних сил високотехнологічними засобами.
- Підготовка нової філософії навчання та ведення війни, яка враховує обмеження щодо ресурсів і способи їх використання.
- Якомога швидше освоєння нових бойових можливостей.
Ми вже маємо можливості знищити ворога і забезпечити існування державності. Але ми маємо скористатись моментом – максимально накопичити новітні бойові можливості, які дозволять залучити менше ресурсів для нанесення максимальної шкоди ворогу, припинити агресію та захистити від неї Україну в майбутньому.