fbpx

Рішення Росії відправити десантників до Казахстану, де в результаті розгону насильницьких антиурядових протестів загинули десятки людей, вносить додаткову невизначеність у майбутні переговори щодо можливого вторгнення Росії в Україну.

Питання в тому, чи змінили заворушення в Казахстані розрахунки президента Росії Володимира Путіна, коли він зважує свої варіанти в Україні. Одні стверджують, що Путін, можливо, не захоче брати участь у двох конфліктах одночасно, в той час, як інші кажуть, що Росія має військовий потенціал для того, щоб зробити обидва. Нестабільність у Казахстані може навіть додати нової невідкладності до бажання Путіна зміцнити владу Росії в регіоні.

І Казахстан, і Україна є колишніми радянськими республіками, які Путін намагався утримати під впливом Москви, але поки що з дуже різними результатами. Україна, яка прагне до демократії, рішуче звернулася до Заходу і перебуває у смертельному конфлікті з Росією відтоді, як Путін захопив Крим у 2014 році та спровокував вторгнення на сході Донбасу. У той же час, протягом трьох десятиліть після розпаду Радянського Союзу Казахстаном керували автократи, які підтримували тісні безпекові та політичні зв’язки з Росією.

Російські війська увійшли в Казахстан у четвер після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав про допомогу військовий альянс, очолюваний Росією. Наступного дня, коли російські війська допомагали відновити контроль над аеропортом та охороняти урядові будівлі, він наказав своїм силам стріляти, щоб знищувати будь-яких протестувальників, які не здадуться.

Це призвело до того, що Вашингтон і Москва обмінялися заявами напередодні тижневих зустрічей щодо України, які розпочалися з переговорів між високопоставленими чиновниками США та Росії в Женеві в понеділок.

«Як я вже казав, є дуже конкретні чинники того, що зараз відбувається в Казахстані, які стосуються економічних і політичних питань», – сказав Блінкен. «Те, що відбувається там, відрізняється від того, що відбувається на кордонах України. «Сказавши це, я думаю, що один з уроків новітньої історії полягає в тому, що як тільки росіяни опинилися у вашому домі, іноді дуже важко змусити їх піти», – додав він.

Міністерство закордонних справ Росії відповіло заявою, в якій згадувалися минулі війни США та інтервенції в інших країнах. «Якщо Ентоні Блінкен так захоплюється уроками історії, ось одне, що спадає на думку: коли американці у вашому домі, може бути важко залишитися в живих, не бути пограбованим чи зґвалтованим», – йдеться у заяві.

У США кілька місяців попереджали, що Путін розмістив війська поблизу України з можливим наміром здійснити нове вторгнення. За словами двох офіційних осіб, знайомих з останніми оцінками, Путін не вивів значно більше військ в Україну за останні кілька тижнів. Але щонайменше 100 000 російських військових залишаються на позиціях, де вони можуть завдати удару по території України, кажуть експерти.

У відповідь на це Вашингтон і Київ посилили співпрацю з питань розвідки та безпеки.

В обмін на послаблення напруженості з Україною Путін хоче, щоб НАТО припинило плани членства для всіх країн, включаючи Україну. США і НАТО відхилили цю вимогу.

Законодавці та багаторічні спостерігачі Росії розходяться щодо того, як ситуація в Казахстані може вплинути на Україну.

Фіона Хілл, колишній старший директор Ради національної безпеки США з питань Росії та Європи, сказала, що вважає, що насильство в Казахстані «ймовірно, прискорить бажання Путіна щось зробити» в Україні. Вона сказала, що Путін, можливо, хоче відновити домінування в регіоні, як підтримкою президента в Казахстані, так і підривом демократично обраного лідера України, президента Володимира Зеленського.«Російське оточення Путіна, вони дійсно хочуть дати урок українцям», – сказала Хілл. «І вони не цураються вбивати багато людей або спостерігати, як багато людей гинуть». Вона зазначила, що північну частину Казахстану заселяли росіяни та українці в радянські часи в рамках кампанії “Цілини”, і росіяни сприймають її «дуже як частину своєї землі, а не просто місце сфери впливу». «І тому північний Казахстан… розглядається як продовження Росії, так само, як Україна, Донбас, Білорусь і весь цей промисловий та сільськогосподарський комплекс».

Деякі бачать ситуацію в Казахстані також як можливість для Росії зміцнити свою владу на регіональному рівні.

Останніми роками Росія вступала в конфлікти в інших сусідніх країнах колишнього Радянського Союзу, щоб захопити території або підтримати дружні до Москви уряди. У 2020 році, коли в Білорусі спалахнули протести через переобрання багаторічного президента Олександра Лукашенка, Росія підтримала його під час жорстокого розгону та запропонувала ввести війська. У 2008 році Росія вторглася в Грузію і захопила контроль над двома сепаратистськими регіонами.

У Білорусі, а тепер і в Казахстані, зазначила Хілл, зростає розчарування підтримуваними Росією елітами та нерівністю, а також зростає почуття націоналізму. Ці чинники є й в Україні, а в Росії також зростає невдоволення. «Це глибоко хвилює Путіна, тому що показує, що протести можуть вийти з-під контролю через соціальні проблеми», — сказала вона. «І навіть якщо ви маргіналізуєте опозицію і виглядаєте так, ніби ви керуєте, одного дня раптом це не так».

За матеріалами TIMES OF ISRAEL

Обговорення у Фейсбук