В лютому 1944 року Служба безпеки Організації українських націоналістів на Волині арештувала командира загону імені Івана Богуна Української повстанської армії 34-річного Порфира Антонюка (псевдо “Сосенко”).
Його підозрювали у співпраці з нацистами. Оунівці провели слідство, яке підтвердило підозри. Командира розстріляли.
На його місце поставили Олексія Громадюка (псевдо “Голубенко”, “Голобенко”, “Острізький”). Перед тим, він протягом року очолював курінь, який діяв на Ковельщині. Мав у підпорядкуванні найбільш сталі чотири сотні – “Гонти”, “Князя”, “Залізняка” та “Розважного”. Вони протистояли радянським партизанам.
“Голубенку” довелося збирати підрозділи загону імені Івана Богуна, які перед тим зазнали ряд поразок від радянських партизанів. Протягом березня загін відновився до 500 вояків.
Розміщувалися на півдні Волині. У квітні до загону долучилося ще чотири сотні, які відбилися від інших формувань УПА. Мали на озброєнні одну 45-мм гармату, п’ять станкових кулеметів, 40 ручних кулеметів і п’ять мінометів.
В той час до Волині наблизився радянсько-німецький фронт, розгорталася битва за Ковель. Терени південніше від Володимира-Волинського стали тиловим районом 4-ї танкової армії Вермахту. Німецьке командування намагалося зачистити свій район від радянських партизан та українських повстанців.
Загін імені Івана Богуна УПА провів кілька боїв з нацистами на початку квітня 1944-го. Потім німецьке командування вирішило домовитись з “Голубенком”, як то було із його попередником “Сосенком”.
Про зустріч Олексія Громадюка з представниками німецької армії згадував інструктор суспільно-політичної референтури Воєнної округи “Турів” Данило Шумук:
“Раптом зайшов командир куреня “Острізький”. Він виструнчився і почав доповідати.
– Німці приїхали двома танками на переговори. Що будемо робити, говорити з ними, чи ні? – запитав “Острізький”.
– У 1941 році вони з нами не хотіли говорити, а зараз ми не станемо говорити з ними. Вони в політиці вже труп,- сказав “Мітла”, шеф контррозвідувального відділу штабу УПА-Північ.
Острізький знов виструнчився, стукнув закаблуками й пішов”.
Командування загону перебралося в тодішній Локачинський район Волині, звідки повстанці вибили радянських партизан.
У вересні 1944-го загін імені Івана Богуна вже вів бої з регулярними частинами радянської армії та загонами НКВД. Зокрема, здійснив напад на роту 169-го стрілецького полку 9-ї дивізії, яка стояла гарнізоном у селі Грива.
“Приміщення з окупантами закидали гранатами. За чверть години гарнізон припинив опір. Джерела повстанців подали втрати радянського гарнізону в 20-28 загиблих (частині солдатів удалося втекти)”, – написав у статті “Рейд загону імені Івана Богуна з Волині на Холмщину” історик Ігор Бігун.
У грудні Олексій Громадюк був призначений начальником штабу Західної ВО “Завихост” УПА-Північ. 27 грудня 1944 року біля хутора Ями Рафалівського району Рівненської області штаб атакував загін НКВД. Олекса Громадюк – загинув.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.