Можлива війна за Тайвань зруйнує світову економіку – Bloomberg

Війна за Тайвань коштуватиме $10 трлн, що дорівнює 10% світового ВВП. Вибори на Тайвані, які відбудуться 13 січня, стануть потенційним осередком напруженості, оскільки на порядку денному стоїть питання міжконтинентальних відносин.

Зростаюча економічна та військова потужність Китаю, утвердження національної ідентичності Тайваню та нестабільні відносини між Пекіном і Вашингтоном означають, що умови для кризи існують, вважають оглядачі Bloomberg Economics.

Зараз мало хто сприймає ймовірність китайського вторгнення ближчим часом. Китайська армія не підводить війська до узбережжі, а повідомлення про корупцію в збройних силах ставлять під сумнів здатність президента Сі Цзіньпіна вести успішну кампанію. Офіційні особи США кажуть, що на листопадовому саміті між президентом Джо Байденом і Сі Цзіньпіном напруга дещо зменшилася.

Тліючий конфлікт

Тим не менш, початок війни в Україні та Газі є нагадуванням про те, як напруженість, яка давно тліє, може перерости у конфлікт. Кожен, від інвесторів з Уолл-стріт до військових планувальників і ряду компаній, які покладаються на тайванські напівпровідники, вже намагаються захиститися від ризику.

Експерти з національної безпеки в Пентагоні, аналітичні центри в США і Японії, а також глобальні консалтингові фірми продумують сценарії від китайського морського “карантину” Тайваню до захоплення віддалених островів Тайваню і повномасштабного китайського вторгнення.

Джуд Бланшетт, експерт з Китаю в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, каже, що інтерес до кризи на Тайвані з боку транснаціональних компаній, яких він консультує, “вибухнув” після вторгнення росії в Україну в 2022 році. За його словами, цю тему підіймають в 95% розмов.

Вторгнення росії в Україну та дефіцит напівпровідників дають невелике уявлення про те, що поставлено на карту для світової економіки. Наслідки війни в Тайванській протоці були б набагато більшими.

Тайвань виробляє більшість у світі передових напівпровідників. У всьому світі 5,6% загальної доданої вартості припадає на сектори, які використовують мікросхему як пряму сировину — це майже $6 трлн. Загальна ринкова капіталізація 20 найбільших клієнтів гіганта виробництва мікросхем Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. становить близько $7,4 трлн. Тайванська протока є одним із найжвавіших судноплавних шляхів у світі.

Моделювання наслідків війни на Тайвані

Bloomberg Economics змоделювало два сценарії загострення конфлікту навколо Тайваню. У першому розглянули китайське вторгнення, яке втягує США в локальний конфлікт. У другому – блокаду, яка відрізає Тайвань від торгівлі з рештою світу. Аналітики оцінили вплив обох варіантів на ВВП. Вони врахували удар по постачанню напівпровідників, перебої в судноплавстві в регіоні, торговельні санкції та тарифи, а також вплив на фінансові ринки.

Для великих економік і світу в цілому найбільший удар може принести відсутність напівпровідників. Заводські лінії з виробництва ноутбуків, планшетів і смартфонів — де високоякісні тайванські мікросхеми є незамінним “золотим гвинтом” — зупиняться. Автомобілі та інші сектори, які використовують чіпи нижчого класу, також зазнають значного удару.

Бар’єри для торгівлі та значний шок від ризику на фінансових ринках додадуть витрат.

У разі війни:

  • Економіка Тайваню буде знищена. Базуючись на даних про останні конфлікти, Bloomberg Economics оцінює 40% удару по ВВП. Населення та промислова база, зосереджена на узбережжі, додадуть людських та економічних витрат.
  • Якщо відносини з основними торговими партнерами припиняться та не буде доступу до передових напівпровідників, ВВП Китаю зазнає удару на 16,7%.
  • Для США, які знаходяться далі від центру подій, але все ще з великою кількістю поставленого на карту — наприклад, через залежність Apple від азіатського ланцюга постачання електроніки — ВВП впаде на 6,7%.
  • Для світу в цілому ВВП впаде на 10,2%, при цьому найбільше постраждає економіка Південної Кореї, Японії та інших країн Східної Азії.

Ключове припущення в цьому сценарії полягає в тому, що США вдасться залучити союзників до узгоджених і суворих економічних санкцій проти Китаю.

Офіційні особи США кажуть, що реакція Китаю на візит тодішнього спікера Палати представників США Ненсі Пелосі до Тайваню в серпні 2022 року допомогла переконати інші країни Великої сімки, що ризик конфлікту реальний. Пекін сприйняв це як зміну статус-кво, через що Сі Цзіньпін виглядав слабким, особливо після того, як місцеві коментатори припустили, що Китай зможе зупинити висадку на Тайвані.

Васлідок візиту Пелосі Китай провів широкомасштабні військово-морські навчання, які розглядалися як тренування для блокади. Вони допомогли сформувати узгоджену дипломатичну реакцію на можливий напад Китаю.

“Риторика Пекіна та реакція китайської армії на візит Пелосі викликали хвилю тихого корпоративного планування на випадок непередбачених ситуацій і сценаріїв”, — сказав Рік Вотерс, керуючий директор практики Китаю в Eurasia Group і колишній високопосадовець з політики Китаю в Державному департаменті США.

Bloomberg Economics також змоделювало, що річна блокада Тайваню материковим Китаєм означатиме для світової економіки:

  • Для Тайваню, невеликої відкритої економіки, яка процвітала завдяки торгівлі, ВВП у перший рік знизиться на 12,2%.
  • Для Китаю, США та світу в цілому ВВП у перший рік знизиться на 8,9%, 3,3% та 5% відповідно.

Тут бачимо менший вплив на світ порівняно зі сценарієм війни. Це через те, що хоча світова економіка втратить доступ до всіх чіпів Тайваню, інших потрясінь вдасться уникнути. Зокрема, не буде збоїв в азіатському судноплавстві та падіння на фінансових ринках.

Дослідження Bloomberg Economics є унікальним у тому, що об’єднує досвід геополітичного та економічного моделювання. Тим не менш, результати значною мірою залежать від розвитку подій, тому широкою. Війна чи блокада меншої тривалості та з меншими перебоями в постачанні та торгівлі напівпровідниками мали б менший вплив.

Нагадаємо, у вересні Тайвань презентував перший підводний човен власного виробництва. Вчора судно Nawhal спустили на воду. З жовтня воно буде проходити випробовування в морі.

Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у FacebookTelegram та YouTube.