У середу 5 січня в Казахстані відключили Інтернет та призупинили національні банківські послуги, оскільки країна вступила в п’ятий день масштабних антиурядових протестів. Країна також готується до вступу миротворців з військового альянсу очолюваного Росією після звернення президента Казахстану Токаєва про підтримку.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює раду в рамках Організації Договору про колективну безпеку групи пострадянських держав, заявив у Facebook, що невизначена кількість військ буде направлена до Казахстану «на обмежений період», щоб «стабілізувати ситуацію». Він не запропонував жодного розкладу чи деталей щодо того, які країни нададуть сили.
Демонстрації, які почалися на вихідних у багатому на нафту західному регіоні Казахстану через високі ціни на енергоносії, перекинулися й на інші регіони, в тому числі на найбільше місто країни Алмати. Протестувальники штурмували урядові будівлі та ненадовго захопили аеропорт Алмати. Частково їхній гнів був спрямований на Нурсултана Назарбаєва, авторитарного експрезидента країни, який продовжує мати значну владу за лаштунками під офіційним титулом «батько нації».
Уряд Токаєва швидко відновив обмеження цін на зріджений нафтовий газ, на якому їздить більшість транспортних засобів на заході країни. Він також усунув Назарбаєва з посади голови впливової Ради національної безпеки та оголосив двотижневий надзвичайний стан для всієї країни. У телевізійній промові в середу Токаєв звинуватив фінансовані іноземними державами «терористичні угруповання» у розпалюванні заворушень, але не запропонував доказів або не уточнив, які країни стоять за передбачуваною змовою, повідомляє Associated Press.
За даними глобального інтернет-моніторінгу NetBlocks майже повне відключення Інтернету, яке почалося опівдні середи, тривало до ранку четверга. Доступ був частково відновлений під час телевізійної промови Токаєва, але незабаром блокування повернулося.
Російське урядове інформаційне агентство ТАСС повідомило вранці в четвер, що фондова біржа і майже всі банки Казахстану тимчасово припиняють роботу.
У Казахстані побоюються стати наступною Україною
Казахстан є найбагатшою країною Центральної Азії і номером два за чисельністю населення, а масові заворушення — разом із потенційним входженням пов’язаних з Росією сил — викликали занепокоєння в регіональних столицях і Вашингтоні.
Близько п’ятої частини населення Казахстану складають етнічні росіяни, і Москва в минулому направляла миротворців у країни, які, як побоюється президент Володимир Путін, виходять з його політичної орбіти. Лідери Грузії, Молдови та України раніше скаржилися, що такі війська підтримують проросійські сепаратистські сили.
Речник Держдепартаменту США Нед Прайс закликав усі сторони вирішити ситуацію мирним шляхом. «Ми засуджуємо акти насильства та знищення майна та закликаємо до стриманості як владу, так і протестувальників», – сказав він у заяві. «Ми просимо всіх казахстанців поважати та захищати конституційні інститути, права людини та свободу ЗМІ, у тому числі шляхом відновлення інтернет-сервісу».
Громадський гнів проти лідерів Казахстану, ймовірно, також стане головним болем для Китаю, який має спільний сухопутний кордон з країною. Пекін збільшив інвестиції в енергетичний сектор Казахстану в рамках своєї амбітної ініціативи «Один пояс, один шлях». Американський інститут підприємництва, правоцентристський аналітичний центр, підрахував, що китайські інвестиційні та будівельні проєкти в Казахстані в період з 2005 по 2021 рік склали понад 34 мільярди доларів.
Китай і Казахстан відзначили 30-річчя дипломатичних відносин у понеділок, а президент Китаю Сі Цзіньпін надіслав вітальне послання Назарбаєву та Токаєву. Сі назвав колишнього голову держави «старим другом», згідно з державними документами Китаю, і сказав, що хоче співпрацювати з двома лідерами для розширення стратегічних зв’язків між їхніми країнами.
Ху Сіцзінь, впливовий китайський націоналістичний коментатор, сказав, що заворушення в Казахстані нагадують «кольорову революцію», посилаючись на масові протести в Україні та Грузії на початку 2000-х, які повалили проросійських лідерів.
«Спусковим механізмом [протестів] є погіршення економічних та життєвих умов. Саме тут Захід хоче завдати удару, щоб дестабілізувати Росію та Китай», – написав Ху у соцмережах, не надавши цьому жодних доказів. «Росія і Китай не дозволять Америці та Заходу підштовхнути Казахстан до прірви тривалих потрясінь».
За матеріалами Washington Post