Вчора британське видання The Economist опублікувало авторську статтю Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного у якій він наводить п’ять ключових потреб України для успішного завершення війни з росією. Крім того, журналісти видання змогли поспілкуватися з генералом Залужним і розпитати його про підсумки українського контрнаступу. “Військовий кур’єр” подає повний переклад матеріалу The Economist у якому Головнокомандувач ЗСУ ділиться своїм баченням проблем, які стали на заваді його планам.
За п’ять місяців контрнаступу Україна просунулася лише на 17 кілометрів. росія десять місяців воювала у Бахмуті, що на сході, щоб “взяти місто шість на шість кілометрів”. Своєю першою всебічною оцінкою контрнаступу головнокомандувач України генерал Валерій Залужний поділився в інтерв’ю виданню The Economist. Він каже, що поле бою нагадує йому великий конфлікт столітньої давності. “Так само, як і під час Першої світової війни, ми досягли рівня технологій, який поставив нас у глухий кут”, – каже він. Генерал робить висновок, що для того, щоб вийти з глухого кута, потрібен величезний технологічний стрибок. “Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде”, – додає Головнокомандувач ЗСУ.
Результати контрнаступу підірвали надії Заходу, який сподівався, що Україна зможе переломити ситуацію і зруйнує міф, про те, що цю війну неможливо виграти. А відтак, змусить Путіна піти на переговори. Він також змусив генерала Залужного відмовитися від ідеї, що росію можна зупинити, знекровивши її війська. “Це була моя помилка. Росія втратила щонайменше 150 тисяч загиблих. У будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну”. Але не в росії, де життя нічого не коштує і де Путін орієнтується на Першу та Другу світові війни, у яких росія втратила десятки мільйонів солдатів.
Українська армія повинна була просуватися зі швидкістю 30 км на добу, прориваючи рубежі російської оборони. “Якщо ви подивитеся на підручники НАТО і на розрахунки, які ми проводили (під час планування контрнаступу), чотирьох місяців мало бути достатньо, щоб ми дійшли до Криму, відвоювали Крим, щоб повернутися з Криму, а потім ще раз зайти й вийти”, – саркастично відзначає генерал Залужний.
Натомість він спостерігав, як його війська та техніка застрягають у мінних полях та підступах до Бахмута на сході, а його техніку, надану Заходом, розбивають російською артилерією та безпілотниками. Така ж історія розгорталася на головному напрямі наступу, на півдні, де новосформовані й малодосвідчені бригади, попри оснащення сучасною західною технікою, відразу ж зіткнулися з проблемами.
“Спочатку я подумав, що з нашими командирами щось не так, тому змінив деяких із них. Тоді я подумав, може, наші бійці не готові виконувати задачі за призначенням, тож я перевів бійців в інші бригади”, – розповідає генерал Залужний. Коли ці зміни не вплинули на ситуацію, командир сказав своєму штабу відкопати книгу, яку він колись бачив, бувши студентом військової академії в Україні. Її назва була: “Прорив укріпленої полоси”. Цю роботу опублікував у 1941 році радянський генерал-майор П.С. Смірнов, який аналізував битви Першої світової війни. “І от десь на половині книжки, я зрозумів, що описане в ній – це саме той момент, де ми знаходимося, тому що, як і тоді, рівень нашого технологічного розвитку сьогодні вводить в ступор і нас, і наших ворогів”.
Ця теза, за його словами, підтвердилася, коли він поїхав на лінію фронту в Авдіївку, що на сході, де Росія нещодавно просунулася на кілька сотень метрів протягом кількох тижнів, кинувши туди дві свої армії. “Того дня, коли я був там, на екранах наших моніторів ми бачили 140 російських машин, які горіли – їх знищили за чотири години після того, як вони потрапили в зону обстрілу нашої артилерії”. Тих, хто втікав, переслідували дрони-камікадзе. Але ж те саме відбувається, коли вже українські війська намагаються наступати. Генерал Залужний описує поле бою, на якому сучасні засоби спостереження можуть визначити будь-яке зосередження сил, а сучасна високоточна зброя може його знищити. “Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, і вони бачать все, що робимо ми. Щоб вийти з глухого кута, нам потрібно щось нове, як-от порох, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного”, – каже він.
Однак цього разу вирішальним фактором буде не один новий винахід, а сукупність усіх технічних рішень, які вже є, каже він. У нещодавній статті, написаній для The Economist генералом Залужним він закликає до насичення ЗСУ безпілотниками, системами РЕБ та РЕР, контрбатарейними радарами та обладнанням для розмінування, включаючи нові роботизовані рішення. “Нам потрібно використовувати потужність, закладену в нових технологіях”, — каже генерал.
Західні союзники надто обережно постачали Україні свої новітні технології та потужнішу зброю. Американський президент Джо Байден, на початку вторгнення росії поставив ціль: забезпечити, щоб Україна не зазнала поразки і США не були втягнуті у прямий конфлікт з росіянами. Це означає, що зброї, наданої Заходом, було достатньо для того, щоб Україна вела війну, але недостатньо, щоб українцям перемогти. Генерал Залужний не скаржиться: “Вони нам нічого не зобов’язані давати, і ми вдячні за те, що маємо, але я просто констатую факти”.
Але, обмежуючи постачання ракетних комплексів великої дальності та танків, Захід дозволив росії перегрупуватися та налагодити оборону після раптового прориву в Харківській області на півночі та в Херсонській на півдні наприкінці 2022 року. “Ці системи були для нас актуальні минулого року, а прийшли лише цьогоріч”, – каже Залужний.
Аналогічно, винищувачі F -16, які з’являться наступного року, вже будуть не такі й корисні, припускає генерал, частково через те, що Росія вдосконалила свою протиповітряну оборону: експериментальна версія ракетної системи С-400 може досягати меж міста Дніпро, попереджає він.
Проте, за словами генерала Залужного, затримка з поставками зброї, хоч і викликає розчарування, не є основною причиною скрутного становища України. “Важливо розуміти, що цю війну неможливо виграти зброєю минулого покоління та застарілими методами”, – наполягає він. “Вони неминуче призведуть до зволікання і, як наслідок, поразки”. Натомість технології будуть вирішальними, стверджує він. Генерал захоплений нещодавніми розмовами з Еріком Шмідтом, колишнім виконавчим директором Google, і підкреслив вирішальну роль дронів і засобів радіоелектронної боротьби, які можуть перешкодити їм літати.
Втім, оцінка генерала Залужного реалістична: поки немає ознак того, що революційний технологічний прорив, чи то в безпілотниках, чи то в радіоелектронній боротьбі буде швидким. І розвиток технологій має свої межі. Навіть під час Першої світової війни появи танків у 1917 році було недостатньо, щоб вийти з глухого кута на полі бою: знадобився набір технологій і більше десяти років тактичних інновацій, щоб розпочати німецький бліцкриг у травні 1940 року. Мається на увазі, що Україна застрягла у тривалій війні, у якій, визнає Залужний, росія має перевагу. Тим не менш, він наполягає на тому, що Україна не має іншого виходу, як зберегти ініціативу, продовжуючи наступ, навіть якщо вона просувається лише на кілька метрів за день.
Крим, на його думку, залишається слабким місцем Путіна. Це стрижень його проєкту відновлення імперії, і його легітимність ґрунтується на тому, що він повернув його до Росії. Протягом останніх кількох місяців Україна перенесла війну на півострів, який Путін анексував у 2014 році і який залишається критично важливим для логістики його війни. “Потрібно знати, що Крим – це частина України і що там відбувається ця війна”. 30 жовтня Україна вперше завдала удару по Криму американськими ракетами великої дальності atacms.
Генерал Залужний наполегливо намагається не дати війні осісти в окопах. “Найбільший ризик окопної війни полягає в тому, що вона може затягнутися на роки і підточувати українську державу”, – каже він. Під час Першої світової війни внутрішня криза всередині країн-учасниць почалася ще до того, як технології змогли змінити ситуацію. Чотири імперії розпалися і в росії спалахнула революція.
Падіння морального духу України та підтримка Заходу – це саме те, на що розраховує Путін. Генерал Залужний не сумнівається, що тривала війна йде на користь росії, країни з населенням утричі та економікою у десять разів більшою за українську. “Скажімо відверто, це феодальна держава, де найдешевший ресурс – людське життя. А для нас… найдорожче, що у нас є, – це наші люди”, – каже він.
Наразі, генерал Залужний каже, що солдатів у нього вистачає. Але чим довше триватиме війна, тим важче її буде продовжувати. “Треба шукати це рішення, треба знайти цей порох, швидко оволодіти ним і використовувати для швидкої перемоги. Тому що рано чи пізно ми виявимо, що у нас просто не вистачає людей для боротьби”.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.