7 листопада 1931 року, спеціально до чергової річниці більшовистського перевороту в Росії, у місті Рюйцзін провінції Цзянсі південно-східного Китаю, під контролем китайської компартії та її лідера Мао Цзедуна було проголошено Китайську радянську республіку.
Проголошення відбулося за сприяння СРСР і не випадково припало на 7 листопада. Герб і прапор нової держави так само підозріло нагадували радянські, набагато більше ніж державні символи пізнішої КНР. Лідер Націоналістичної партії (Гоміньдан) Чан Кайши чудово розумів небезпеку цього “квантового стрибка” організованості комуністів, і попри роз’єднаність китайських генералів-дуцзюнів зумів організувати наступ на КРР. Бої тривали зі змінним успіхом, коли в жовтні 1934 року китайська Червона армія, що тоді налічувала до 100 тис. осіб, не почала прорив на північ – так званий Довгий похід. Він тривав рівно рік, до жовтня 1935 року, коли столиця радянського Китаю пересунулася до Ян’аня.
22 вересня 1937 року Китайська радянська республіка формально припинила існування, оскільки КПК уклала союз з Гоміньданом через повномасштабну агресію Японії та початок японсько-китайської війни 1937-1945 рр. Ян’ань усі ці роки залишався оплотом комуністичного руху та одним з пунктів опору японцям. З іншого боку, формальний союз з Чан Кайши полегшив для СРСР військову допомогу Республіці Китай проти Японії у 1939 – 1940 рр., коли значна частина китайської бронетанкової та авіаційної техніки була радянського походження, а на китайській службі перебували цілі ескадрильї радянських пілотів.