29 червня 1935 року в Кілі на воду було спущено німецький підводний човен U-1. Це було зроблено нелегально, бо відновлювати підводні морські сили Німеччини, офіцйно заборонені Версальським мирним договором 1919 року.
Нова субмарина належала до “типу ІІ”, заснованих на фіеському дизайні. Це були човни не дуже великого розміру (бл. 300 т водозміщення), призначені для дій переважно у прибережних водах.
Сама U-1 через швидкість побудови і нестачу досвіду завоювала репутацію не вельми надійного корабля. Тим не менш, з початком Другої світової війни вона чесно несла свою службу, доки не натрапила на британську міну біля берегів Норвегії 6 квітня 1940 року під час підготовки нападу на цю країну в рамках операції “Везерюбунг”.
Попри не вельми яскраву долю, U-1 стала символом відновленої воєнно-морської міці Німеччини і символічним прологом до майбутньої Битви за Атлантику під час Другої світової війни.