79 років тому командир УПА Микола Свистун підірвав себе гранатою, щоб не потрапити у полон

У квітні 1944 року радянсько-німецький фронт перемістився на Галичину. На територіях, які були східніше, прийшла Червона армія та війська НКВД. Радянці почали проводити активну мобілізацію мешканців Поділля та Полісся.

Люди не хотіли проливати кров за радянську владу. На захист місцевих ставали воїни УПА, які мали свою мережу в регіоні. Вони нападали на вагони з мобілізованими і таким чином звільнили до 20 тис. чоловіків. Деякі з них долучилися до повстанців.

Перед тим, бійці УПА вчинили замах на командувача 1-м Українським фронтом Миколу Ватутіна. Від отриманих поранень радянський генерал помер. Перешкоджання мобілізації та загибель генерала, Москва використала  для посилення боротьби з УПА.

Окупанти виділили для проведення операції проти повстанців чотири піхотні бригади, танковий батальйон, авіацію та кавалерійський полк НКВД. Загалом – близько 15 тис. військових.

Підрозділи УПА загальною чисельність до 3 тис. вояків зосередились у лісах біля села Гурби – неподалік від місця сходження меж нинішніх Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей. Там протягом 21-25 квітня тривав бій, який називають найбільшим у історії протистояння УПА з радянською армією та військами НКВД.

Біля села Гурби відбулося більше 20 бойових зіткнень, деякі з них тривали по 10 годин. Переважаючі сили ворогів почали оточувати повстанців. Очолив їх командир з’єднання “Холодний Яр” 32-річний Микола Свистун, із псевдо “Ясен”. Його формування було найчисельнішим – більше 1 тис. бійців.

В ніч на 25 квітня Микола Свистун віддав накази курінним проривати вороже оточення і рухатись в сторону села Буща. Вийти вдалося всім підрозділам УПА.

У боях під Гурбами загинуло близько сотні повстанців і 900 радянських військових. Командування УПА змінило тактику ведення війни, групи по 2-3 сотні відступили до Карпат або густіших лісів.

Та підрозділи “Ясеня” ще до листопада перебували у рейді по Вінницькій області. Також Микола Свистун очолював штаб УПА-Південь.

Сьогодні минає 79 років з дня загибелі Миколи Свистуна

8 грудня 1944 року він отримав поранення у бою зі спецгрупою НКВД в лісі біля села Обгів – тепер Соснівка Дубенського району Рівненської області. Щоб не потрапити у полон підірвав себе гранатою.

Побратими поховали останки командира. Коли енкаведисти дізналися про могилу, то зруйнували її. Повстанці зробили насип знову і замінували. При повторній спробі розгорнути могилу спрацювала міна і загинуло декілька працівників НКВД.

Українська головна визвольна рада нагородила Миколу Свистуна Золотим хрестом бойової заслуги УПА І класу (посмертно).

Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у FacebookTelegram та YouTube.