27 серпня 2014 року під Адміністрацією Президента на вул. Банковій відбулася акція протесту під прапорами батальйону “Азов” з вимогою негайного визволення українських добровольчих батальйонів та підрозділів ЗСУ з-під Іловайська. Протестувальники вимагали зустрічі з президентом Петром Порошенком для створення “зеленого коридору” для вивезення поранених і загиблих. Треба відзначити, що термін “зелений коридор” початково був запроваджений російськими ЗМІ, і лише згодом підхоплений українськими новинарнями та соцмережами.
Наступного дня акція розгорнулися ще ширше. Особливо згубний вплив на суспільну думку надав номінальний комбат “Донбасу” Грішин(Семенченко) з резонансними заявами на кшалт: “Ждать больше нечего. Нас обманули в очередной раз. Обращаюсь ко всем неравнодушным украинцам с призывом спасти наших побратимов. Если их бросили многозвездные генералы, то я верю что их не бросит Народ Украины”.
Саме резонанс від кадрів мітингу, посилений реакцією соцмереж, змусив Адміністрацію Президента натиснути на Штаб АТО і приступити до негайних перемовин з росіянами. Зрештою до кінця дня 28 серпня буде погоджено маршрут “зеленого коридору”, попри те, що командування АТО мало план операції з деблокади на 1-2 вересня. На той момент керівник сектору “Б” Руслан Хомчак, що знаходився в самому Іловайську вже втратив важелі управління і, зокрема, не мав контролю над добробатами. Російське командування так само перебувало в хаосі без чіткої лінії розмежування сторін і втратило контроль над низовою ланкою управління військами. В сукупності це призвело до зриву домовленостей і непередбачувано трагічного ходу подій зранку 29 серпня 2014 року.
(фото 112 Україна)