Першу чергу Київського метрополітену запустили 6 листопада 1960 року. На лінії завдовжки 5,2 км запрацювали станції “Вокзальна”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальна” та “Дніпро”.
Вперше ідея створення метрополітену в Києві виникла 1884-го. Проект керівника Південно-Західних залізниць Дмитра Андрієвського передбачав будівництво тунелю від Поштової площі до Бессарабського ринку.
Намір збудувати метро у Києві був у часи гетьмана Павла Скоропадського у 1918 році.
Втім, через революції та війни київська міська влада змогла розпочати будівництво метро лише у 1949 році. Тоді заклали перші шахти. Сполучення тунелями між станціями “Хрещатик” та “Арсенальна” відбулося у грудні 1951-го. Загалом роботи на першій пусковій ділянці тривали до травня 1959 року, коли з’єднали станції “Вокзальна” та “Університет”.
Зараз у Київському метрополітені на трьох гілках працює 52 станції. З початком повномасштабної війни з росією, коли окупанти взялися атакувати ракетами і безпілотниками, метро стало прихистком для тисяч киян. Під час оголошення повітряної тривоги люди отримали можливість безкоштовно спускатися у підземні станції і там перечікувати загрозу.
Столичне метро працює в режимі укриття цілодобово. Для того, щоб потрапити на платформи потрібно показати паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Під час повітряної тривоги на 46 підземних станціях доступні санвузли, питна вода та стільці. Для того, щоб скористатися стільцями, необхідно підійти до працівника станції, який у цей час знаходиться на платформі.
Також люди, які спускаються у метро беруть із собою туристичні килимки, ковдри, теплі речі, оскільки на станціях протяги і прохолодно. Для пасажирів із маленькими дітьми чергові по станції за можливості виділять приміщення.
Загалом одна станція зможе прийняти до двох тисяч людей. За правилами безпеки, розміщуватись вони можуть протягом 48 годин, на стільки має вистачити у підземці кисню.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.