18 жовтня 1977 року в аеропорту Могадішо, 02:07 за місцевим часом, почався штурм захопленого терористами літака “Ландсгут”, Боїнга-737 авіакомпанії “Люфтганза”. Вже за кілька хвилин майже всі терористи були вбиті, а заручників звільнено. Того ж ранку у в’язниці надсуворого режиму Штаммгайм під Штутгартом у своїх камерах були знайдені мертвими троє з засновників ультралівої терористичної групи “Фракція Червоної армії” (Rote Armee Fraktion, RAF). На наступний день було віднайдено тіло впливового бізнесмена і колишнього СС-фюрера Ганнса Мартіна Шлейера, викраденого терористами RAF ще 5 вересня. Всі ці події були частинами цілісної політичної кризи у Західній Німеччині, що пізніше отримала назву “Німецька осінь”.
“Фракція Червоної Армії” була заснована у 1970 року як відповідь радикально налаштованих представників повоєнної молоді на поміркованість денацифікації у ФРН. Там багато людей, щонайменше формально пов’язаних з нацистським режимом, займали високі посади в державній адміністрації, збройних силах та бізнесі. Діяльність терористів підживлювалася допомогою східнонімецьких комуністичних спецслужб. Після перших терактів і вбивств усі засновники організації вже до 1972 року були заарештовані, однак незалежно від них постала “друга генерація”, яка намагалася новими терактами відповісти на судовий процес проти засновників. Вони неодноразово робили спроби нових терактів, підкріплюючи це вимогою звільнити “першу генерацію” з в’язниці. Останнім з таких актів і було викрадення Шлейера.
13 жовтня було групою терористів RAF та Народного фронту визволення Палестини було захоплено рейс Люфтганзи 181 Пальма-де-Мальорка – Франкфурт. Над французьким узбережжям на вимогу терористів його було повернуто через Рим та Кіпр на близький Схід. Головною вимогою залишалося звільнення членів RAF зі Штаммгайму. Після кількох днів карколомних мандрів, під час яких було вбито командира екіпажу Юргена Шумана, “Ландсгут” увечері 17 жовтня сів у Могадішо. Перед світанком німецький спецзагін GSG-9 виконав зразкову операцію зі штурму та звільнення заручників, у якій було поранено лише 1 цивільного.
Між тим виявилося, що надсучасна в’язниця не могла забезпечити повну ізоляцію ув’язнених членів RAF. Вони отримували таємні передачі через адвокатів і знайшли спосіб передавати один одному повідомлення. Вони почули з таємно переданого радіоприймача про успішну спецоперацію в Могадішо, і уклали “Пакт самогубців”. Двоє в’язнів застрелили себе переданою адвокатами зброєю, ще одна ув’язнена повісилася, а четверта, Ірмгард Мьоллер, нанесла собі кілька колотих ран у шию, але вижила. Пізніше вона заявляла про інсценованість самогубств начальством в’язниці, але незалежні розслідування схильні приймати офіційну точку зору щодо інциденту.
Того ж дня було вбито заручника – Ганнса Шлейера, тіло якого 19 жовтня було віднайдено в багажнику авто у Мюльгаузені (Ельзас, Франція). Терористи зрозуміли, що на подальші перемовини з ними не підуть. Тим не менш, “Німецька осінь” спровокувала появу “третього покоління” RAF, що діяло до 1998 року, у той час як дехто з живих засновників перейняв крайні праві та антисемітські погляди.
(фото – Ганнс Мартін Шлейер у заручниках, expressdigest. com)