Вночі 5 листопада 1605 року під час обшуку підвального приміщенн під будівлею Палати Лордів англійського парламенту було віднайдено 36 діжок з порохом, запаси палива і чоловік з ліхтарем, який при затриманні назвався Джоном Джонсоном. Після двох днів допитів і санкції короля Якова І Стюарта на застосування тортур, він зізнався, що його справжнє ім’я – Ґай Фокс.
Так було викрито “Порохову змову”, найбільш відомий заколот в історії Британії. Група англійських католиків організувала його з метою підриву парламенту в момент, коли там знаходитиметься король. “Тріґером” до заколоту вважаються масові репресії проти католиків-рекузантів на початку правління Якова І, і зокрема білль, запропонований парламенту в квітні 1604 року. П’ятеро заколотників на чолі з Робертом Кейтсбі вперше зібралися на нараду того ж року 20 травня.
Заколотникам вдалося орендувати приміщення під Палатою Лордів для виконання вибуху. Виконавцем призначили Ґая Фокса, який мав бойовий досвід, отриманий у війні за незалежність Нідерландів. Але 26 жовтня родичу одного з заколотнків Френсіса Трешама, Вільяму Паркеру, барону Монтіглу, надійшов анонімний лист з попередженням про запланований вибух. Заколотники не були впевнені, чи лист дійшов до короля, і перевіривши неушкодженість запасів пороха, вирішили діяти згідно з планом. Однак Монтігл все ж повідомив владі, і ввечері 4 листопада почалися обшуки.
У Лондоні на момент викриття був лише Ґай Фокс, решта заколотників перебували у провінції, мали намір підняти повстання, але за тиждень були вистежені, вбиті чи заарештовані. Після суду, який визнав усіх спільників винними в державній зраді, 30 і 31 січня 1606 року відбулася показова страта біля собору Св.Павла. Добряче закатованих під час слідства звинувачених стратили повішенням, після якого їх ще живих піддавали вирізанню нутрощів та четвертуванню. Ґай Фокс спромігся перед повішенням зістрибнути з ешафота і зламати собі шию, уникнувши більш болісної смерті.
В популярній культурі розкриття заколоту з самого початку сприймалося як порятунок власної (англіканської) ідентичності. Святкування заохочувалися на державному рівні, супроводжувалися вогнищами та феєрверками. Тому досі 5 листопада є важливим святом британців і має назву “Bonfire night”. Маска з зображенням умовного “Ґая Фокса” тепер є символом інтернет-анонімності, а його ім’я – Guy – стало універсальним нефомальним назвиськом для людини, коли немає потреби чи можливості називати її власним ім’ям.
(фото independent. co. uk)