fbpx

В неділю 10 (21) листопада 1723 року у Санкт-Петербурзі канцелярист Генеральної військової канцелярії Іван Романович подав на розгляд царю Петру І Коломацькі чолобитні, у яких Військо Запорозьке прохало поновити козацькі права та привілеї, дозволивши обрання нового гетьмана, а також зменшити податковий тягар і свавілля Малоросійської колегії по відношенню до старшини й козаків.

Чолобитні-петиції були вручені царю щойно він вийшов з недільної літургії у Троїцькій церкві. Взявши документи, він пройшов з ними до кав’ярні “Чотири фрегати”. Прочитавши текст, розлючений цар вискочив надвір і наказав генерал-майору Ушакову заарештувати всю козацьку делегацію, що стояла перед кав’ярнею, очікуючи на розгляд справи. До Петропавлівської фортеці було кинуто наказного гетьмана, чернігівського полковника Павла Полуботка, генерального писаря Семена Савича та генерального суддю Івана Чарниша. Загалом у колодках опинилося 16 осіб. Невдовзі в Україні було заарештовано миргородського полковника Данила Апостола, ініціатора надсилання чолобитних, та відправлено через Москву до Санкт-Петербурга.

Слідство тривало рік, але так і не було завершено, оскільки головний фігурант справи – Павло Полуботок – 18 (29) грудня 1724 року помер у казематі фортеці, не витримавши тортур і важких умов утримання. Сам цар Пьотр І пережив його лише на 41 день, померши 28 січня (8 лютого) 1725 року. На 9-й день по смерті царя всіх заарештованих випустили на волю, повернувши особисту зброю, але наказали жити виключно в Санкт-Петербурзі. Здоров’я багатьох з них було непоправно підірвано – Семен Савич і переяславський осавула Іван Кирпич померли невдовзі після визволення. Решті дозволили повернутися до України вже після ліквідації Малоросійської колегії та обрання гетьманом Данила Апостола наприкінці 1727 року.

Крім того, день 21 листопада на відзначення початку Помаранчевої революції у 2004 та Революції Гідності у 2013 роках відзначається в Україні як День Гідності та Свободи.

Обговорення у Фейсбук