11 грудня 1994 року російські війська увійшли на територію Чеченської Республіки Ічкерія. Розпочалася Перша російсько-чеченська війна.
Суверенітет ЧРІ своїм указом 1 листопада 1991-го оголосив президент Джохар Дудаєв, якого обрали під час виборів за участі спостерігачів із 27 країн.
У березні наступного року парламент ЧРІ прийняв конституцію, яка закріпила незалежність. Почали націоналізувати озброєння і техніку військових частин ЗС СРСР, що розміщувались на території Ічкерії.
У травні 1992-го Ічкерія підписала міжурядову угоду з росією про виведення колишніх радянських військ з території республіки. Цим договором Москва юридично визнала незалежність ЧРІ.
За півроку між Інгушетією та Північною Осетією спалахнув збройний конфлікт за спірні території. Кремль відкрито став на бік осетин і ввів свої війська до регіону, який межував з Чечнею. В ЧРІ сприйняли це, як закладання росіянами плацдарму для майбутнього військового вторгнення в Чечню.
Восени 1994-го російська армійська авіація розпочала обстріли території Чеченської республіки. 26 листопада того року відбулась невдала спроба захоплення чеченської столиці – міста Грозний, силами антидудаєвської опозиції.
В полон потрапило багато російських солдатів і офіцерів, які були завербовані Cлужбою контррозвідки рф. Російські спецслужби хотіли захопити владу в Ічкерії під виглядом внутрішнього протистояння. Попри явні докази, у Москві заперечували участь російських збройних сил у заворушеннях у Грозному.
30 листопада 1994-го президент рф Борис Єльцин підписав указ про військову операцію в ЧРІ. Були проведені бомбардування чеченських міст і російські війська почали заходити на територію Чечні з Інгушетії, Північної Осетії та Дагестану. Вони планували за два дні, до 13 грудня захопити Грозний, а до 19 грудня взяти під контроль всю територію Чечні.
Натомість зустріли запеклий опір. Колони, які рухались з Інгушетії блокувалися і атакувалися місцевими ще до кордону з Чечнею. Штурмувати Грозний росіяни змогли лише в новорічну ніч – на 1 січня 1995 року.
За кілька днів загинуло 4 тис. російських військових
Бронетанкові колони окупантів сподівалися, що залякають оборонців міста. Натомість чеченці їх легко зупиняли у міській забудові, знищували мінометами і гранатометами з верхніх поверхів будинків та підвалів.
Російська піхота, яка вижила, зайняла кругову оборону в будинках. За кілька днів їх ліквідували або взяли у полон. Загинуло до 4 тис. російських вояків, знищено 400 їхніх танків та бронетранспортерів.
Таким був початок війни, яка розтягнулася на два роки і завершилася принизливим для росіян Хасав’юртським договором. Тоді Чечня відстояла свою самостійність і добилася вигнання військ окупантів зі своєї території.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.