На початку серпня 1919 року війська Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки об’єдналися задля спільної боротьби проти більшовиків. Командування Дієвої армії УНР та Начальна команда Галицької армії ЗУНР об’єдналися в один штаб, який очолив генерал Микола Юнаків.
Він мав досвід роботи в Генеральному штабі російської імператорської армії, викладання у військових навчальних закладах та командування 8-ю армією на Румунському фронті Першої світової війни.
У квітні 1918 року Микола Юнаків приєднався до українського війська. Зібрав військовослужбовців, які володіли українською мовою, створив і очолив Академію Генерального штабу.
На посаді шефа штабу Головного отамана Микола Юнаків брав участь у розробці та проведенні у серпні 1919 року військової операції з визволення від більшовицьких військ Правобережної України та міста Києва.
Тоді УГА влилася у військо УНР для ведення спільної боротьби за незалежність України під гаслом “На Львів через Київ!”. Об’єднана армія налічувала 80 тис. бійців.
19 серпня 1919 року одна з груп увійшла в Бердичів, а 21 серпня – в Житомир. Під ударами українських військ та Добровольчої армії Денікіна, яка перемагала на лівому березі Дніпра, радянська влада почала евакуацію з Києва. 30 серпня 1919 р. більшовики без бою залишили місто. До нього увійшли об’єднані українські армії.
Сьогодні виповнюється 152 роки від дня народження Миколи Юнаківа
Він з’явився на світ 18 грудня 1871-го у Чугуєві на Харківщині. Його батько Леонтій Юнаків походив з козацької родини і був генералом.
Микола Юнаків навчався в Орловському кадетському корпусі та Павлівському юнкерському училищі у Петербурзі, закінчив із відзнакою Миколаївську академію Генерального штабу.
Захистив дисертацію про похід шведського короля Карла ХІІ в Україну 1708-1709 у роках і став професором кафедри військового мистецтва.
У 1912 р. отримав звання генерал-майора. Командував 37-ї піхотною бригадою, був начальником штабів і командиром частин. У 1917 році підтримав українізацію підрозділів, за що був звільнений.
Після поразки Визвольних змагань 1917-1921 років Микола Юнаків знаходився у польському місті Тарнов. Працював радником військового міністра, а за певний час сам очолив відомство. Згодом був членом Вищої військової ради УНР та Ради українського центрального комітету в Польщі, очолював Українське військово-історичне товариство.
Помер Микола Юнаків 1 серпня 1931 року. Похований у Тарнові.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.